Президент України Володимир Зеленський 13 листопада на зустрічі з журналістами заявив, що Сполучені Штати вперше прямо запитали Київ, чи згодна Україна вийти з неокупованої частини Донецької області в обмін на вступ до НАТО. «Американці поставили питання: „Якщо Україна буде в НАТО, вона вийде з Донбасу?“ Це було вперше», — цитує Зеленського агентство AFP. Конкретної письмової пропозиції, за словами президента, наразі не існує. Він наголосив, що у разі підтвердження ініціативи американською стороною та іншими партнерами по альянсу питання буде винесено на обговорення суспільства, оскільки ухвалити таке рішення «одноосібно» він не може. При цьому Зеленський додав, що будь-які домовленості мають бути «безумовно без будь-якого визнання окупованих територій російськими» і що «Україна не відступає і не віддає свої землі терористам».
Гарантії безпеки без нейтралітету
У межах тієї самої заяви Зеленський повідомив, що Київ не має наміру закріплювати нейтральний статус у конституції, оскільки це не дасть довгострокових гарантій безпеки. За його словами, наразі США обговорюють гарантії, подібні до статей 4 та 5 Північноатлантичного договору, проте без розміщення американських військових на території України. Вашингтон, як зазначив президент, характеризує такі домовленості як двосторонні та проводить паралелі з форматами, які Сполучені Штати мають з Ізраїлем та низкою країн Близького Сходу.
Експерти: скоріше спекуляція, ніж дипломатична пропозиція
Опитані Deutsche Welle українські аналітики поставилися до озвученої ідеї скептично. Директор Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий заявив, що пропозиція «викликає більше питань, ніж відповідей» і що від відповідей на ці питання залежить, наскільки ініціатива реалістична. На його думку, насамперед необхідно зрозуміти, на якому рівні прозвучала ідея і скільки країн НАТО її підтримують. «Об'єктивно це виглядає більше як вкид інформації для аналізу реакції», — зазначив Солодкий. Він нагадав, що подібні ідеї обговорювалися ще до приходу Дональда Трампа до влади і особливого ентузіазму у членів альянсу не викликали. «В Україні від неї теж були не в захваті й зазначали, що членом НАТО Україна має бути в міжнародно визнаних кордонах, а не в якомусь обрізаному варіанті», — додав експерт.
«Порожня гарантія» і другий Будапештський меморандум
Головне заперечення, яке висувають експерти, полягає в тому, що США не можуть виконати обіцянку про вступ України до НАТО самотужки. Директор програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв вказав, що щонайменше половина членів альянсу досі сумнівається в доцільності прийняття України. «Яким чином американці уявляють, що вони змусять усіх майже 30 країн одномоментно прийняти Україну? Це просто неможливо. По суті, це порожня гарантія», — заявив він. Краєв також попередив, що Росія чудово розуміє неможливість такого сценарію і що у разі обіцянки з боку США «у Росії будуть розв'язані руки», а Україна отримає «другий Будапештський меморандум, просто він називатиметься якось інакше».
Удар по єдності Заходу і небезпечний прецедент
Виконавчий директор Центру оборонних стратегій, дипломат Олександр Хара оцінив пропозицію як «міну, яку Кремль руками американців підкладає під трансатлантичну єдність і НАТО як таку». За його словами, США, будучи важливою країною в альянсі, «точно не зможуть забезпечити голосування, а в деяких країнах і референдуми щодо членства України в НАТО». Хара також звернув увагу, що всі подібні пропозиції оминають питання відповідальності за агресію, воєнні злочини та акти геноциду: «Одна з причин цієї війни — те, що Росія не була покарана за попередні злочини». Вкрай критично експерти поставилися і до можливого референдуму в Україні щодо обміну членства в НАТО на неокуповані території Донецької області. Хара констатував, що відмова від територій порушує не лише конституцію і національні інтереси України, а й руйнує світовий порядок, у якому силою зброї не можна перекроювати кордони: «І тут немає різниці, чи проголосують громадяни України за таку пропозицію, чи проти. Це дуже небезпечний прецедент».