Остап Стахів, якого українські ЗМІ називають «псевдоактивістом», самовільно залишив навчальний центр Військово-Морських Сил України, куди був направлений після мобілізації у Львові. Про це 5 листопада 2026 року повідомив рекрутер відділу рекрутингового штабу 38-ї окремої бригади морської піхоти ВМС Олександр Молодий у коментарі «Суспільному», на який посилається РБК-Україна. За його словами, відсутність Стахіва на території навчального центру була виявлена під час ранкової перевірки. Подано рапорт про самовільне залишення частини, інформацію передано до військової служби правопорядку, яка веде розшук.
Обставини зникнення
Згідно з даними рекрутингового штабу 38-ї бригади морської піхоти, вранці 5 листопада під час планової ранкової перевірки було встановлено, що Остап Стахів відсутній на території навчального центру. Пошукові дії не дали результатів. Як уточнив Олександр Молодий, за фактом самовільного залишення частини складено рапорт, а інформацію про розшук передано до військової служби правопорядку. Таким чином, Стахів офіційно рахується як військовослужбовець, що залишив частину без дозволу командування.
Відео з визнанням та заяви сторін
На сторінці Facebook, пов’язаній з Жанною Новосельцевою, опубліковано відео, в якому сам Остап Стахів підтверджує, що залишив навчальний центр. У ролику він заявляє, що «не вважає себе мобілізованим», і повідомляє про свій намір прямувати до Львова. За даними того ж джерела, з боку Стахіва порушено справу про незаконність його мобілізації, інформацію про інцидент передано уповноваженому Верховної Ради з прав людини та до апарату Тимчасової слідчої комісії за участю нардепа Олексія Гончаренка. Також повідомляється про початок окремого розслідування з боку міжнародних організацій. Ці заяви на момент публікації не підтверджені незалежними джерелами.
Хронологія мобілізації
За даними РБК-Україна, 31 жовтня 2026 року Остапа Стахіва було доставлено до одного з районних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у Львові. Підставою для його затримання стало порушення правил військового обліку — з 6 березня 2026 року він перебував у розшуку. Того ж дня, 31 жовтня, Стахів проходив військово-лікарську комісію (ВЛК). 2 листопада ВЛК визнала його придатним до військової служби, після чого він був направлений до однієї з бригад ЗСУ — у даному випадку до 38-ї окремої бригади морської піхоти ВМС, де і проходив підготовку до моменту зникнення.
Попередні правові рішення
Історія з Остапом Стахівим почалася задовго до поточної мобілізації. У 2021 році Служба безпеки України висунула йому підозру у спробі повалення конституційного ладу, пов’язуючи його діяльність зі спецслужбами РФ. За даними слідства, Стахів міг розкривати місця дислокації українських військових формувань. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, за версією правоохоронних органів, він продовжив поширювати дезінформацію. У жовтні 2024 року апеляційний суд відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу, і Стахів залишився у слідчому ізоляторі. На початку грудня 2024 року він був звільнений із СІЗО під заставу в розмірі 908 тисяч гривень.
Правові наслідки самовільного залишення
Самовільне залишення військової частини в період мобілізації та воєнного стану тягне за собою відповідальність за Кримінальним кодексом України. У разі, якщо розшук не призведе до добровільного повернення Стахіва в частину, проти нього може бути порушено кримінальну справу за відповідною статтею. Водночас, якщо заяви його прихильників про незаконність мобілізації будуть підтверджені в судовому порядку, це може стати підставою для перегляду його правового статусу. Наразі військова служба правопорядку веде активні пошуки, а остаточна правова кваліфікація інциденту залишається відкритим питанням.
