З 2019 року компанія SpaceX вивела на низьку навколоземну орбіту понад 10 000 супутників Starlink — найбільше угруповання телекомунікаційних апаратів в історії людства. Проте кожен із цих супутників має обмежений термін служби і з часом неминуче залишає орбіту. За даними системи космічного моніторингу Orbital Radar, з 1 січня до 22 жовтня 2026 року було зафіксовано 445 випадків входження супутників Starlink в атмосферу Землі. Це означає, що в середньому щодня з орбіти сходить один-два апарати — процес, який у найближчі роки лише прискориться.
Чому супутники падати і як це відбувається
Більшість апаратів Starlink виводяться з орбіти оператором після завершення їхнього п'ятирічного терміну експлуатації. Частина супутників залишає орбіту достроково — через технічні несправності або втрату живлення. Низька навколоземна орбіта, на якій працюють наймасовіші моделі V2 Mini (висота від 450 до 490 км), піддається постійному атмосферному гальмуванню. Саме цей ефект дозволяє природним шляхом утилізувати несправні апарати, не допускаючи їх перетворення на довгострокове космічне сміття. Під час високошвидкісного входу у щільні шари атмосфери температура навколо корпусу підіймається до критичних значень: конструкція розпадається, а переважна більшість матеріалів повністю випаровується. Супутники Starlink спроєктовані так, щоб згорати цілком, проте, як показує практика, цей сценарій не є абсолютним.
Канадський фермер і 2,5-кілограмова деталь: випадок, який змінив розрахунки
У 2024 році канадський фермер Ден Кеннеді виявив на власному полі алюмінієву деталь масою 2,5 кг і розміром із ноутбук. Фахівці SpaceX підтвердили, що це була частина кришки антени супутника Starlink. Розслідування показало: апарат потрапив на занадто низьку орбіту через помилку під час виведення ракетою Falcon 9. Сонячні батареї, які мали забезпечити хаотичне перекидання корпусу під час входу в атмосферу, утримували супутник у стабільному положенні. У результаті розпад конструкції стався на меншій висоті, ніж припускали розрахунки, і деталь не встигла випаруватися. Після аналізу інциденту SpaceX внесла корективи в моделі нагріву та оновила конструкцію наступного покоління — V2 Mini Optimized.
Масштаб майбутнього: десятки тисяч апаратів і 20-відсоткова заміна флоту
У найближчі роки кількість входів супутників в атмосферу зросте в рази. Окрім SpaceX, власні масштабні угруповання розгортають Amazon (проєкт Leo) та китайські оператори (проєкти Spacesail і Honghu-3). Сумарно це додасть десятки тисяч нових апаратів на навколоземній орбіті. З огляду на те, що кожні п'ять років близько 20 відсотків усього супутникового флоту потребують заміни, щороку в атмосферу входитимуть тисячі апаратів. На цьому тлі вже зараз навколоземна орбіта перетворюється на зону підвищеної щільності: за даними, наведеними у звітах за 2026 рік, угруповання Starlink здійснює понад 200 тисяч маневрів ухилення за пів року, а середній супутник «ухиляється» від сусідніх апаратів і уламків понад 40 разів на рік.
Хімічне забруднення атмосфери: загроза, яку складно побачити
Окрім ризику падіння незгорілих деталей на населені території, вчені б'ють на сполох через хімічне забруднення верхніх шарів атмосфери. Під час згоряння супутників у стратосферу та мезосферу виділяється оксид алюмінію — з'єднання, яке може зберігатися в атмосфері десятиліттями і поступово руйнувати озоновий шар Землі. Поки обсяги викидів невеликі, але за прогнозованого зростання кількості входів в атмосферу на порядки проблема може вийти за межі локальних інцидентів і стати системним екологічним фактором, що вимагає міжнародного регулювання.
