Питання про майбутній устрій деокупованого Криму стане одним із найскладніших викликів для українського конституційного права. Спори про те, чи має півострів залишатися автономією, ведуться ще з моменту прийняття Основного закону у 1996 році. Експерти сходяться на думці: поточний статус АР Крим, можливо, є фактором, який призвів до подій 2014 року, і після повернення території під контроль України його необхідно переглянути.

Головна помилка Основного закону

Роман Бессмертний, один із авторів Конституції України, прямо називає територіальну автономію Криму найбільшою помилкою, допущеною при створенні документа. На його думку, це рішення було прийнято не як юридично виважена необхідність, а як миттєвий політичний компроміс у сесійній залі, тоді як робоча група пропонувала інший формат.

Бессмертний вважає, що інші поступки того часу — наприклад, питання статусу російської мови чи наявність великого та малого гербів — є незначними порівняно з проблемою територіального устрою. Експерт наполягає: у Криму має бути або національна автономія для кримських татар, або півострів має стати звичайною частиною територіального устрою України.

Концепція «Автономії Кримлі»

Пропонуючи шляхи вирішення, Бессмертний висувает концепцію «автономії Кримлі». Суть пропозиції полягає у зміні парадигми управління: замість територіальної автономії, яка зараз існує на папері, має бути реалізована національна автономія відповідно до міжнародного права.

«Тобто з повноваженнями, що передбачають міжнародне право з точки зору національної автономії, а не територіальної, як зараз», — пояснює автор Конституції.

Залежність від результатів війни

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко зазначає, що остаточний статус півострова буде безпосередньо залежати від умов завершення війни. Він згоден із колегами, що формат управління АРК, введений у 1996 році, став одним із каталізаторів подій 2014 року.

Бондаренко розглядає сценарій, за якого при поверненні Криму під контроль України півострів перетвориться на звичайну область. При цьому, на думку експерта, критично важливо забезпечити культурну автономію кримським татарам.

Складний шлях змін

Зміна статусу Криму вимагатиме внесення змін до X розділу Конституції України. Це складний політичний процес, який неможливо реалізувати в поточних умовах. Реформа залежатиме від конфігурації нового парламенту та реалій післявоєнного часу.

«Тому обираємо новий парламент, дивимося на нові реалії, і залежно від того, що у нас є, думаємо, що робити з конституційно-правовим статусом Криму», — підсумовує Богдан Бондаренко.