Президент Фінляндії Александр Стубб та прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере протягом кількох місяців за зачиненими дверима обговорювали ідею прямої телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це повідомило видання Politico, деталі підготовки якого підтвердили українські та російські ЗМІ. За даними джерел, лідери двох скандинавських країн, які є давніми друзями, дійшли висновку, що не можуть допустити, щоб єдиними західними фігурами, які прямо спілкуються з Кремлем, залишалися Дональд Трамп, його спецпредставник Стів Віткофф та зять американського президента Джаред Кушнер. Телефонна розмова, як уточнюють джерела, відбулася 27 жовтня.

Чому Європа перестала покладатися на Вашингтон

Ключовою причиною самостійної ініціативи стала, за словами багатьох європейських чиновників, зростаюча недовіра до позиції США в українському врегулюванні. Наприкінці 2025 та на початку 2026 року Трамп зробив чергову спробу завершити війну, проте на початку березня цей імпульс був перерваний через конфлікт США з Іраном. У жовтні американський президент знову повернувся до теми України, критикуючи Володимира Зеленського за атаки по російських нафтопереробних заводах і заявляючи при цьому, що російська сторона «поводилася нормально». Побоюючись зриву переговорів, Стубб і Стере втрутилися: в Осло прийняли Зеленського та Віткоффа, щоб налагодити відносини. Стубб, який був присутній на зустрічі, заявив, що вона «повернула мирний процес у потрібне русло».

Візит Віткоффа до Петербурга як тригер

Однак лише через 24 години Віткофф знову приголомшив європейських лідерів, зустрівшись із Путіним у Петербурзі та назвавши його «гуманістом». Після цього епізоду та консультацій із Зеленським фінський і норвезький лідери остаточно переконалися в необхідності власного каналу зв'язку з Москвою. Як зазначив один із представників уряду ЄС, Європі варто задатися питанням, чи вважає вона, що «хтось інший має підтримувати контакти і вести обговорення від нашого імені». Інший високопоставлений європейський чиновник підкреслив: «Нам потрібні й проукраїнські лідери, які доноситимуть свої послання до Путіна».

Формат розмови: зачитані повідомлення без перерв

Через п'ять років після початку дипломатичної ізоляції Росії скандинавська команда зв'язалася з представниками Путіна і погодила параметри розмови. Було затверджено суворе правило: кожна сторона по черзі зачитує заздалегідь підготовлені повідомлення, без перерв та реплік з боку іншої. За словами офіційних осіб, однією з цілей дзвінка стало прагнення оцінити стан російського президента. Норвезький лідер охарактеризував Путіна як «раціонального» і «професійного» під час переговорів. Стере також заявив: «Жити від місяця до місяця, вважаючи, що війна закінчиться завдяки тому, що Європа не вестиме переговори з Москвою, — це, на мій погляд, ілюзія».

Що сказав Кремль і на що чекають в Осло та Гельсінкі

За інформацією Politico, Путін поставився до ідеї переговорів в Абу-Дабі серйозно і, за повідомленнями, заявив представникам скандинавських країн, що доручить своїм переговірникам підготуватися до зустрічі, щоб з'ясувати, чи можливий прогрес. Тим не менш, Стере, за даними джерел, як і раніше, не переконаний, що російський лідер дійсно відкритий до угоди. Ні фінська, ні норвезька команди не очікують великого прориву на переговорах в Абу-Дабі, які пройдуть 10 та 11 листопада.

Реакція в Європі: невдоволення союзників

Самостійна дипломатична ініціатива Гельсінкі та Осло викликала невдоволення частини європейських партнерів. Зокрема, прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен розкритикувала дії колег, вважаючи, що подібні контакти з Кремлем необхідно ретельніше узгоджувати із союзниками по ЄС та НАТО. Цей епізод наочно демонструє внутрішній розкол у Європі між прихильниками прямої дипломатії з Росією та тими, хто наполягає на єдиній узгодженій позиції блоку.