Президент Фінляндії Александр Стубб під час виступу на Всесвітньому економічному форумі заявив, що економічний спад не стане причиною припинення бойових дій з боку Росії. За його словами, ні інфляція, ні банківська криза, ні рівень відсоткових ставок не змусять Москву завершити війну, яку, як він підкреслив, агресор веде проти України з 2014 року. «Я не думаю, що Росія завершить цю війну через економічний спад», — цитує політика Bild, на яку посилається РБК-Україна. Стубб додав, що ніколи не варто недооцінювати, скільки економічних труднощів здатні витримати росіяни.
Економічний тиск як неефективний інструмент
Фінський лідер прямо вказав, що традиційні важелі економічного тиску — від інфляції до банківських криз і високих відсоткових ставок — не спрацюють щодо російського режиму. Аналогічно, за його оцінкою, не стануть причиною зупинки війни й значні втрати російських збройних сил. Стубб тим самим окреслив принципову позицію: економічні санкції та їх наслідки, яким би важким не було їхнє вплив на громадян, не є достатнім стимулом для зміни зовнішньополітичного курсу Москви. Ця оцінка прозвучала на тлі того, що російська економіка, за даними українських і західних джерел, фактично працює на військово-промисловий комплекс, а санкції та удари українських дронів по нафтопереробних потужностях суттєво підрвали доходи бюджету.
Коли режим відчує загрозу
Єдиним сценарієм, за якого, на думку Стубба, Росія може припинити війну, він назвав ситуацію, в якій «нинішньому режиму щось загрожує». «Проте останньою краплею може стати ситуація, коли вони відчувають, що нинішньому режиму щось загрожує», — зазначив президент Фінляндії. За його словами, Москві необхідно зробити висновок, що для її режиму більше немає жодної вигоди продовжувати цю війну. Таким чином, Стубб зміщує акцент з зовнішнього економічного тиску на внутрішню політичну стійкість режиму як ключовий фактор можливої зміни курсу.
Справжня картина економіки РФ
Контекст заяви Стубба формують дані про стан російської економіки. Як зазначають українські видання, довготривала війна, розпочата Москвою у 2014 році, призвела до того, що вся економіка країни працює на військово-промисловий комплекс. Санкції та, що особливо важливо, атаки українських дронів перекрили головне джерело надходжень до бюджету — доходи від експорту нафти, — і змусили Росію купувати нафтопродукти за кордоном. Як приклад наводиться той факт, що Білорусь зараз продає Росії бензин. Крім того, за даними, опублікованими на днях, Росія на третину скоротила цивільні витрати через нестачу коштів на війну, а дефіцит бюджету агресора вже перевищив прогноз на весь рік.
Суперечливі дані
У заявах сторін і в фактичному контексті простежується певна неузгодженість у оцінці ефективності економічного тиску. З одного боку, Стубб категорично стверджує, що економічний спад не змусить Росію завершити війну, і що росіяни здатні витримати значні труднощі. З іншого боку, фактичні дані про стан російського бюджету — перевищення прогнозного дефіциту, скорочення цивільних витрат на третину, залежність від імпорту нафтопродуктів — свідчать про те, що економічний тиск все ж має відчутний вплив на можливості держави. Різниця версій зводиться до інтерпретації: для одного спостерігача економічні втрати вже критичні, для іншого — вони не торкаються ядра режиму та його волі до продовження війни. Обидві точки зору співіснують у публічному дискурсі без остаточного розв'язання.
