2 липня 2026 року в Люксембурзі було поставлено юридичну фінальну крапку в одному з найбільших антимонопольних розслідувань в історії цифрових технологій. Суд Європейського Союзу (ЄС) повністю відхилив апеляційну скаргу американського технологічного гіганта Alphabet Inc., остаточно підтвердивши законність штрафу у розмірі 4,125 млрд євро. Це рішення закриває багаторічний судовий процес між Єврокомісією та корпорацією, що володіє брендом Google, щодо звинувачень у зловживанні домінуючим становищем на ринку мобільних операційних систем.

Хронологія та фінансові підсумки десятиліття

Це постановлення є кульмінацією процесу, що розпочався ще у 2018 році. Саме тоді Єврокомісія за підсумками чотирирічного аудиту направила Google перший штраф у розмірі 4,34 млрд євро. У ході подальших судових інстанцій сума була скоригована: у 2022 році Суд загальної юрисдикції ЄС знизив стягнення до 4,125 млрд євро, врахувавши процедурні нюанси в оцінці угод про розподіл доходів. Поточне рішення Верховного суду ЄС зафіксувало цю цифру як остаточну та не підлягає подальшому оскарженню в рамках європейського законодавства.

Для Alphabet Inc. ця подія має не лише фінансове, а й репутаційне значення. За останнє десятиліття сукупний обсяг штрафів, накладених Брюсселем на корпорацію за різні порушення антимонопольного законодавства — включаючи справи про Google Shopping та Google AdSense — наблизився до позначки у 11 млрд євро. При цьому сума у 4,125 млрд євро, підтверджена у липні 2026 року, залишається в межах ліміту, встановленого Регламентом Ради ЄС № 1/2003, який обмежує штрафи 10% від сукупного світового обороту компанії.

Суть правопорушення: три кити звинувачення

Антимонопольні органи ЄС змогли довести, що Google використовував свою операційну систему Android, яка функціонує на близько 70% мобільних пристроїв у європейській економічній зоні, як інструмент для штучного придушення конкуренції. Юридична база звинувачення будувалася на виявленні трьох ключових контрактних практик, що порушують принципи вільного ринку:

  • Примусове пакетування. Виробники смартфонів та планшетів, які прагнули отримати ліцензію на доступ до офіційного магазину додатків Google Play, були зобов'язані попередньо встановлювати додаток Google Search та браузер Google Chrome як базові сервіси за замовчуванням.
  • Фінансове стимулювання ексклюзивності. Корпорація здійснювала прямі виплати найбільшим виробникам обладнання та мобільним операторам. Умовою отримання цих коштів був відмовлення від попереднього встановлення конкуруючих пошукових систем на пристроях.
  • Блокування альтернативних платформ. Виробникам, що співпрацюють з Google, заборонялося продавати пристрої, що працюють на альтернативних, несертифікованих версіях Android (форках), створених на базі відкритого вихідного коду Android Open Source Project.

Аргументація сторін та позиція суду

У ході процесу представники Alphabet Inc. наполягали на тому, що їхня бізнес-модель, навпаки, сприяла розширенню споживчого вибору. Захист стверджував, що Android надає безкоштовну та високотехнологічну екосистему тисячам незалежних розробників та вендорів, що в цілому вигідно ринку. Сторона захисту також посилалася на подвійні стандарти, вказуючи на екосистему iOS від Apple Inc., де інтеграція власних сервісів є сквозною та закритою, однак не піддається аналогічним штрафним заходам з боку Єврокомісії.

Судова колегія в Люксембурзі відхилила ці доводи, вказавши на принципові відмінності у ринкових долях платформ та характері їх взаємодії з виробниками обладнання. Суд постановив, що дії Google порушили правила конкуренції, обмежуючи можливості інших гравців та нав'язуючи користувачам певні сервіси. Таким чином, рішення суду підтвердило правомірність жорсткого регулювання з боку Брюсселя щодо домінуючих технологічних гравців.