Північний апеляційний господарський суд 12 листопада залишив без задоволення апеляційну скаргу монастиря Української православної церкви (УПЦ) і тим самим остаточно підтвердив право Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» на виключне користування Успенським собором та Трапезною церквою з Трапезною палатою на території Верхньої лаври. Про це заявила міністерка культури України Тетяна Бережна, опублікувавши заяву у Facebook. За її словами, рішення апеляційної інстанції є остаточним і вже набрало законної сили, що фактично завершує багаторічний судовий спір між церковною структурою та державним заповідником.

Хронологія судового розгляду

Конфлікт навколо двох ключових храмів лаври розпочався після того, як термін дії договорів про погодинне безоплатне користування, укладених 17 червня 2016 року, сплив 31 грудня 2022 року. Національний заповідник заздалегідь повідомив монастир УПЦ про завершення терміну та про намір не продовжувати угоди. У січні 2023 року комісія провела інвентаризацію і технічний огляд обох будівель та оформила їх повернення у власність заповідника. Монастир УПЦ, своєю чергою, подав позов до Господарського суду міста Києва з вимогою усунути перешкоди у використанні храмів для проведення богослужінь та релігійних таїнств. Представники монастиря наполягали на тому, що договори користування продовжують діяти. 13 червня 2023 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, після чого монастир оскаржив рішення в апеляційній інстанції. 12 листопада 2026 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив позицію держави та заповідника.

Статус храмів та їхнє значення

Успенський собор та Трапезна церква з Трапезною палатою є одними з найстаріших і найбільш значущих архітектурних пам'яток Києво-Печерської лаври, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Успенський собор, зведений у XVI столітті, є головним храмом лаври та місцем поховання низки історичних діячів. Трапезна церква, побудована у XVII столітті, також має виняткову культурну та історичну цінність. Після набуття чинності остаточним судовим рішенням обидві будівлі повністю підконтрольні Національному заповіднику, який відповідає за їхнє збереження, реставрацію та використання відповідно до законодавства про культурну спадщину.

Контекст: пошкодження безпілотником та консерваційні роботи

Окремим епізодом в історії лаври останніми роками стало пошкодження даху Свято-Успенського собору внаслідок атаки російського безпілотника у червні 2025 року. За наявними даними, у лаврі вже проведено або заплановано консерваційні роботи з відновлення покрівлі постраждалого храму. Цей інцидент привернув додаткову увагу до питань фізичного збереження пам'яток лаври та посилив дискусію про те, хто несе відповідальність за їхній захист і реставрацію. Рішення суду про передачу храмів виключно під управління заповідника, на думку експертів, створює більш прозору правову основу для проведення необхідних реставраційних заходів.

Ширший контекст: лавра та дві православні юрисдикції

Судовий спір навколо двох храмів лаври розгортався на тлі ширшого процесу розмежування церковних і державних інтересів на території одного з головних духовних і культурних центрів України. Нагадуванням про те, що лавра залишається діючим релігійним об'єктом для іншої юрисдикції, стала подія 23 липня 2025 року, коли Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній вперше провів молитву в Дальніх печерах лаври — у храмі на честь преподобного Феодосія Печерського. Паралельно в Києві було зареєстровано петицію з вимогою перейменувати Московську браму XVIII століття на території лаври, що свідчить про постійний суспільний інтерес до символічного та історичного змісту простору лаври. Остаточне судове рішення 12 листопада 2026 року закриває один із найбільш тривалих правових конфліктів навколо лаври та закріплює за державним заповідником повний контроль над двома ключовими храмами Верхньої лаври.