Московський суд ухвалив принципове рішення, яке може стати прецедентом для цифрового мистецтва: авторам, які використовують нейромережі для створення зображень, відмовлено у захисті авторських прав. Справа стосувалася двох робіт — «Мона Ліза з вином» та «Статуя Свободи з вином», які позивач намагався захистити від комерційного використання.

Деталі справи: від Джоконди до футболок

Позивач стверджував, що він не просто скопіював відомі образи, а переробив їх за допомогою штучного інтелекту. У випадку з картиною Леонардо да Вінчі нейромережа змінила міміку, контур обличчя та об'єм волосся, додавши персонажу мішки під очима та келих вина в руці. Аналогічна трансформація сталася й зі Статуєю Свободи — її факел було замінено на той самий келих.

На основі цих зображень підприємець випустив серію мерчу: футболки, худі та термостакани. Автор оригінальних концепцій вимагав компенсацію за порушення своїх прав, однак суд став на бік відповідача.

Позиція суду: техніка замість творчості

Ключовим аргументом суду стало відсутність творчого внеску з боку людини. Судді погодилися з позицією відповідача: незначні зміни оригінальних зображень не можуть вважатися результатом творчої діяльності. Більше того, суд наголосив, що нейромережа не має свідомості та не здатна докласти творчих зусиль.

Ідеї, закладені в зображення — розпатлане волосся, набряклість обличчя, заміна атрибутів на келих вина — були визнані судом не новими та часто зустрічаються в мистецтві та медіа. Подання команд ШІ для застосування вже існуючої ідеї було кваліфіковано як технічний процес, а не творчий акт.

Значення рішення для індустрії

Це рішення підкреслює важливий принцип: авторське право захищає саме творчу працю людини, а не механічне використання інструментів. Навіть якщо результат виглядає унікальним, сам процес його створення повинен включати усвідомлений творчий внесок. У даному випадку суд визначив, що робота з нейромережею в рамках цієї справи не виходила за межі технічної реалізації чужої ідеї.

Рішення може вплинути на майбутнє цифрового мистецтва та правову оцінку робіт, створених за допомогою ШІ. Воно ставить перед художниками та розробниками питання: де проходить межа між використанням інструменту та створенням нового твору?