Напередодні саміту НАТО, який відбудеться в Анкарі 7–8 липня, у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі розгорілися гострі дискусії. Незважаючи на те, що пакет військової допомоги Україні на суму 70 млрд євро вже схвалено, ключове питання щодо довгострокових зобов'язань союзників залишається відкритим. Дипломатична напруга наростає по мірі наближення дати зустрічі лідерів.
70 млрд євро: що вже узгоджено
На засіданні послів країн НАТО було затверджено положення, що передбачає виділення Україні 70 млрд євро до 2026 року. Ці кошти призначені для закупівлі озброєння, технічної підтримки та підготовки українських військових. Однак, як виявляється, ця цифра — не просто сума нових внесків.
За даними Frankfurter Allgemeine Zeitung, із заявлених 70 млрд євро лише частина становить нові кошти. Значний обсяг — 30 млрд євро — складає кредитна програма Європейського Союзу. Решта 40 млрд євро — це зобов'язання, які країни Альянсу вже взяли на себе під час саміту у Вашингтоні у 2024 році.
Хто проти і чому: позиція Італії
Головний конфлікт виник навколо формулювання щодо збереження рівня підтримки після 2026 року. Дипломатичні джерела повідомляють, що союзники не можуть домовитися про закріплення зобов'язань на 2027 рік. Ініціатива, згідно з якою фінансування має залишитися на попередньому рівні, зіткнулася з опором Італії.
Рим виступає проти жорсткого прив'язування до конкретної дати та суми в довгостроковій перспективі. Внаслідок цього відповідний пункт кінцевої декларації поки не узгоджено. Послам НАТО доведеться провести ще один раунд переговорів, щоб знайти компроміс до початку саміту в Туреччині.
Позиція Німеччини та відсутність механізму розподілу
Для багатьох країн Альянсу, і особливо для Німеччини, закріплення довгострокової підтримки України є одним із головних політичних результатів майбутнього саміту. Берлін наполягає на тому, щоб декларація чітко сигналізувала про готовність Заходу допомагати Києву роками, а не місяцями.
Однак у поточній версії документа відсутній чіткий механізм розподілу фінансового навантаження між учасниками. Невідомо, хто саме і в якому обсязі буде платити за майбутні зобов'язання. Більше того, фінансування має забезпечуватися без участі США — основне навантаження візьмуть на себе європейські союзники та Канада.
Що буде, якщо угоду не досягнуто?
Якби союзники змогли узгодити аналогічний рівень фінансування на 2027 рік, загальний обсяг допомоги, передбачений декларацією, зріс би до 140 млрд євро. Але поки цей сценарій залишається під питанням. Кінцеве формулювання може бути пом'якшене або відкладене, що викличе критику з боку Києва та країн, які виступають за більш рішучу позицію.
Саміт в Анкарі стане лакмусовим папірцем для єдності НАТО. Здатність Альянсу домовитися про довгострокову підтримку України — це не лише питання фінансів, але й питання довіри між партнерами. Від того, як будуть вирішені ці суперечки, залежить не лише майбутнє України, але й стійкість самого військового блоку.
