Космічний простір, який ми звикли вважати безтурботним, стає полем битви за інформаційне домінування. Але навіть у цьому хаосі NASA знайшла спосіб перетворити свої наукові інструменти на детектори брехні. Супутники, створені для вивчення ураганів та землетрусів, несподівано продемонстрували здатність з високою точністю визначати місцезнаходження наземних військових систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Відкриття, яке може перевернути правила гри в цивільній авіації та судноплавстві, було зроблено під час експерименту. Вчені спрямували свій погляд на загадкове джерело завад поблизу іранського міста Шираз. Порівнюючи дані за дні активності та затишшя, дослідники з'ясували: потужне випромінювання глушника залишає на орбіті чіткий, майже незгладжений слід.

Урагани проти глушників: як працює CYGNSS

Першим «детектором» стала система CYGNSS. Це сузір'я з восьми мікросупутників, основне завдання яких — моніторинг погоди. Вони ловлять сигнали GPS, відбиті від океану, щоб визначати швидкість вітру в епіцентрах тропічних циклонів.

Однак, коли на землі вмикається потужний РЕБ-комплекс, він створює у радіочастотному спектрі гігантську «сліпу пляму». Супутники фіксують цей провал у відбитих сигналах за сотні кілометрів. Під час тестів система змогла визначити координати іранської установки з вражаючою точністю — похибка становила всього 4,33 кілометра.

Геометрія завад: метод NISAR

Другий інструмент у арсеналі вчених — радар NISAR. Зазвичай він сканує поверхню Землі, щоб зафіксувати зміщення земної кори після землетрусів або вивержень вулканів. Але військові радіозавади для нього також не приховані.

На радіолокаційних знімках NISAR завади проявляються у вигляді чітких смуг, перпендикулярних траєкторії польоту супутника. Кожна така смуга — це геометричний вказівник напрямку на джерело РЕБ. Цей метод показав точність визначення цілі з похибкою 6,26 кілометра.

Синтез даних від двох систем дозволив досягти ще більшої точності — 4,69 кілометра. Це означає, що навіть без спеціальних військових розвідувальних супутників, цивільні наукові апарати можуть ефективно моніторити загрози навігації.

Глобальна криза навігації

Проблема глушіння GPS давно вийшла за межі зон активних бойових дій. Сьогодні від серйозних завад страждають цивільні судна у Балтійському та Середземному морях, а також у Південнокитайському морі. Масштаби кризи вражають: щодня близько 900 авіарейсів стикаються зі збоями навігації через роботу військових комплексів.

Ситуація настільки серйозна, що міжнародні авіакомпанії змушені шукати альтернативи класичній системі GPS, особливо на трансатлантичних маршрутах, де погіршення сигналу фіксується регулярно.

Обмеження та перспективи

Попри успіх, експерти підкреслюють: супутники NASA не можуть слідкувати за глушниками в режимі реального часу. Збір, обробка та публікація даних займають кілька днів. Крім того, мобільні комплекси РЕБ, які часто змінюють позиції, залишаються для них складною мішенню.

Однак стаціонарні об'єкти супутники бачать чудово. Так, дані NASA вже зафіксували, що після початку конфлікту на Близькому Сході загадковий іранський РЕБ у Ширазі збільшив потужність сигналу у п'ять разів. Вчені припускають, що військові або перейшли на цілодобовий режим роботи, або намагаються захиститися від високоточної зброї, що керується через GPS.