Дослідники Каліфорнійського університету в Ріверсайді (США) представили теоретичну роботу, у якій висунули гіпотезу: усвідомлене сприйняття і, по суті, свідомість не обов'язково мають спиратися на вуглецеву біологію. Якщо життя здатне розвиватися на основі принципово іншої хімії — інших амінокислот, розчинників або навіть кристалічних структур, — то й розум може існувати у формах, кардинально відрізняються від людських. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію університету. Автори наголошують, що їхня робота має гіпотетико-теоретичний характер і не є експериментальним доказом існування позаземного розуму, проте пропонує новий концептуальний апарат для переосмислення меж можливого.

«Гнучкість субстрату»: ключове поняття теорії

В основі запропонованої моделі лежить поняття «гнучкості субстрату» (substrate flexibility). Згідно з цим принципом, одна й та сама функція або властивість може реалізовуватися за допомогою різних матеріалів і фізичних середовищ. Вчені наводять наочні побутові аналогії: чашка виконує свою роль незалежно від того, виготовлена вона зі скла, кераміки чи пластику; книга існує водночас у паперовому та цифровому вигляді. Перенесене на біологічний рівень, цей аргумент означає, що «функція свідомості» не прив'язана до єдиного можливого «матеріалу» — нейронів вуглецевого організму. Як ще одне порівняння дослідники використовують політ: орел, кажан і комаха піднімаються в повітря за допомогою зовсім різних механізмів — маху крила, еластичної перетинки чи високочастотного коливання тонких крилець, — проте результат залишається однаковим. Так само, на їхню думку, свідомість може виникати різними шляхами і не обов'язково потребує людського мозку або навіть біологічного організму як такого.

Астрономічні масштаби та альтернативна хімія

Автори дослідження будують кілька аргументів на користь того, що у Всесвіті могли сформуватися форми розуму, не схожі на земні. Перший — астрономічний масштаб: у спостережуваному Всесвіті налічується близько одного трильйона галактик, кожна з яких містить мільярди планет, умови на яких суттєво відрізняються від земних. Другий аргумент пов'язаний з альтернативною хімією: складні структури і, потенційно, носії інформації можуть формуватися на основі інших амінокислот, інших розчинників або кристалічних елементів, що відкриває простір для біохімії, що не зводиться до вуглецю та води. Третій аргумент — еволюційне різноманіття, спостережуване вже на Землі: нервові системи восьминіг, бджіл і ссавців обробляють інформацію принципово по-різному, що, за словами дослідників, демонструє винахідливість еволюції й вказує на множественність можливих архітектур «обробки». На основі цих міркувань автори допускають, що у Всесвіті могло існувати не менше тисячі високорозвинених екзопланетарних цивілізацій, хоча ця цифра має оціночний і спекулятивний характер.

Критика «терроцентризму» та питання штучної свідомості

Вчені вводять у дискурс термін «терроцентризм» — припущення, що свідомість можлива виключно в формах життя, подібних до земних. На їхнє переконання, це обмежене уявлення, аналогічне попередній геоцентричній моделі, згідно з якою Земля займала особливе, центральне місце у Всесвіті. Відмова від такого світогляду, вважають автори, розширює пошукові стратегії в астробіології та філософії свідомості. Окремий блок роботи присвячено штучному інтелекту: дослідники не прийшли до єдиної думки щодо того, чи має сучасний ШІ свідомість у строгому сенсі слова, проте допускають, що в перспективі усвідомленість може виникнути в штучних системах, що не мають біологічної природи. Це, за їхньою логікою, ще раз підтверджує принцип «гнучкості субстрату»: якщо розум не прив'язаний до конкретного матеріалу, його поява в кремнієвих або гібридних архітектурах не є аномалією.

Суперечливі дані

При аналізі висвітлення роботи в ЗМІ виявляється суттєве розбіжнення у формулюваннях. Заголовок публікації РБК-України стверджує, що вчені «довели, що свідомість не потребує біології», що передбачає наявність експериментального або математичного доказу. Водночас у самому тексті матеріалу та в описі дослідження йдеться про висунуту гіпотезу та теоретичну модель, а не про доведений факт. Аналогічно, видання «Газета.ру» (26 червня 2026 р.) подає тему як розповідь вчених про те, «наскільки сильно інопланетяни можуть відрізнятися від людей», що ближче до опису теоретичних меж, а не до констатації доведеного факту. Таким чином, у публічному просторі співіснують дві інтерпретації: журналістська, що використовує риторичне «довели» для привернення уваги, та академічна, в якій робота позиціонується як концептуальна гіпотеза, що потребує подальшої верифікації. Читачеві важливо розрізняти ці рівні: на поточний момент жодне експериментальне дослідження не підтвердило існування небіологічної свідомості, а запропонована модель залишається предметом теоретичної дискусії.

Значення роботи для подальших досліджень

Попри гіпотетичний статус, запропонований каліфорнійськими вченими концептуальний фреймворк має практичне значення для кількох наукових напрямів. По-перше, він може вплинути на дизайн пошукових стратегій SETI та астробіологічних місій: якщо свідомість не прив'язана до вуглецевої біохімії, критерії пошуку біосигнатур і техносигнатур потребують розширення. По-друге, робота стимулює міждисциплінарний діалог між філософією свідомості, інформатикою, хімією та астрофізикою, пропонуючи спільну мову — «гнучкість субстрату» — для обговорення природи розуму. По-третє, допущення про можливе виникнення свідомості в штучних системах актуалізує етичні та правові питання, які у 2026 році вже активно обговорюються в контексті розвитку великих мовних моделей та агентних ШІ-систем. Автори наголошують, що їхня мета — не сенсаційне заява, а розширення простору допустимих гіпотез, щоб наука не обмежувала себе вузьким, але інтуїтивно звичним уявленням про те, що розум можливий лише «як у нас».