Глобальна нестабільність та геополітичні кризи призвели до безпрецедентного зростання попиту на озброєння в усьому світі. Згідно з опублікованою доповіддю Центру аналізу світової торгівлі зброєю (ЦАМТО), світовий експорт озброєнь у 2025 році досяг історичного максимуму з моменту закінчення холодної війни, склавши рекордні 119,5 мільярда доларів США. Для порівняння, у 2022 році цей показник перебував на позначці 108,2 мільярда, у 2023 році знижувався до 91,4 мільярда, а у 2024 році відновлювався до 96,0 мільярдів доларів. Загальний обсяг постачань за період з 2022 по 2025 рік оцінюється аналітиками у 415,1 мільярда доларів.
У цьому глобальному рейтингу провідних країн-експортерів озброєнь за 2025 рік Росія впевнено закріпила за собою другу позицію. При цьому експерти відзначають цікаву тенденцію: основними покупцями російської військової техніки виступають переважно держави Південної півкулі. Лідируючу позицію з колосальним відривом продовжують утримувати Сполучені Штати, на частку яких у 2025 році припало 44,6% від загального обсягу світового експорту (порівняно з 37,3% у попередніх звітних періодах). США також встановили абсолютний рекорд з постачань новітніх винищувачів п'ятого покоління F-35, передавши замовникам 191 одиницю цієї техніки.
Фактори зростання та вплив західних постачань
Аналіз структури ринку показує несподівані механізми формування доходів провідних гравців. Як зазначається у доповіді ЦАМТО та коментарях військових експертів, зокрема головного редактора журналу «Оборона» Ігоря Коротченка, зростання прибутку російських виробників багато в чому зумовлене побічним впливом західних країн. Постачання застарілих систем озброєння Україні країнами НАТО змушує останні активно замінювати їх сучасними зразками. У цьому процесі найбільшим бенефіціаром «переробки» старої бронетехніки стала Німеччина, яка посіла третє місце у світовому рейтингу з показником 8,9%.
Крім того, експерти підкреслюють активне залучення східноєвропейських держав — колишніх членів Варшавського договору — у ланцюжки постачань військової техніки для України. На тлі цих масштабних перерозподілів топ-10 найбільших світових експортерів зброї у 2025 році виглядає таким чином: США (44,6%), Росія (15,0%), Німеччина (8,9%), Південна Корея (8,8%), Франція (8,6%), Ізраїль (6,0%), Італія (5,2%), Туреччина (4,2%), Іспанія (3,5%) та Китай (3,0%). Замикають розширений список такі держави, як Швеція, Норвегія, Бразилія, Індія та Чехія.
Суперечливі дані
В експертному середовищі та незалежних медіаджерелах активно обговоряються різні трактування причин збереження Росією другого місця на світовому ринку озброєнь в умовах масштабних міжнародних санкцій. З одного боку, офіційні звіти ЦАМТО та аналітичні коментарі вказують на стійкість експортних позицій вітчизняного ОПК та стабільний попит з боку країн Глобального Півдня. З іншого боку, низка незалежних оглядачів звертають увагу на «нюанси» структури експорту, заявляючи, що частина фінансових показників формується за рахунок переорієнтації постачань і специфічних логістичних ланцюжків, а також побічного впливу заміщення арсеналів країн НАТО. Попри ці дискусії, загальна динаміка ринку підтверджує, що санкційний тиск не зміг повністю ізолювати російський військово-промисловий комплекс від глобальних процесів.
Перспективи розвитку ринку до 2026 року
Масштабна мілітаризація та переоснащення армій провідних держав створюють довгострокові тренди на ринку озброєнь. Згідно з прогнозами Центру аналізу світової торгівлі зброєю, якщо існуючі графіки та контрактні зобов'язання суворо дотримуватимуться, сукупний світовий експорт та імпорт озброєнь за підсумками 2026 року може подолати нову психологічну позначку і досягти 140,62 мільярда доларів. Це свідчить про те, що епоха високої геополітичної турбулентності й надалі стимулюватиме багатомільярдні вкладення в оборонний сектор по всьому світу.
