Сучасна війна вимагає радикального перегляду підходів до порятунку поранених. Основні пріоритети у військовій медицині України зміщуються в бік повної цифровізації, роботизації та створення захищених підземних пунктів. Про це заявив головнокомандувач Збройними Силами України Олександр Сирський у своєму офіційному Facebook.
За словами Сирського, умови на полі бою змінилися кардинально. Противник створює обширні «кола смерті» радіусом від 15 до 20 кілометрів, а логістика постійно перебуває під загрозою атак FPV-дронів. У такій ситуації традиційні методи евакуації стають неефективними та небезпечними.
Три напрямки розвитку медицини
Під час щомісячного засідання з питань військової медицини було визначено ключові вектори розвитку системи. Фронтова медицина має стати максимально автономною та захищеною. Головним інструментом виживання стають наземні роботизовані комплекси (НРК).
Сирський зазначив, що експерименти зі впровадження роботів вже дали позитивний результат. Окремі медичні батальони універсального типу, які використовують НРК для евакуації поранених, довели свою ефективність. Тепер ця практика буде масштабована.
Медичний батальон у кожному корпусі
Наступним стратегічним кроком стане створення окремого медичного батальону у складі кожного армійського корпусу. Це рішення має забезпечити безперервну систему підтримки військ у межах смуги відповідальності. Такий підхід дозволить значно підвищити оперативність евакуації та надання першої допомоги, скоротивши час доставки пораненого до лікаря.
Паралельно з реформою медицини, українська армія продовжує вдосконалювати систему ППО. У червні Сили оборони знищили близько 5 тисяч безпілотників типу Shahed та інших аналогічних БПЛА. Для перехоплення зростаючого потоку дронів використовується багаторівнева система, що включає дрони-перехоплювачі, турелі та авіацію.
Раніше Олександр Сирський також порушив питання демобілізації. Він наголосив, що реформа звільнення зі служби має враховувати всі можливі ризики та чітко окреслити головну умову, без якої механізм не запрацює.
