У південноафриканській печері Райзінг Стар (Rising Star) розгортається наукова сенсація, здатна перевернути наше уявлення про еволюцію людини. Аналіз білків зубної емалі гомінінів виду Homo naledi, знайдених у цьому місці, привів дослідників до шокуючого висновку: усі вивчені особі — від немовлят до літніх людей — виявилися генетичними жінками.

Ця знахідка не просто дивовижна, вона ставить під сумнів багато встановлених теорій про поведінку давніх гомінінів і відкриває нові горизонти в розумінні їхньої соціальної структури.

Білковий аналіз замість ДНК

Ключем до розгадки став специфічний білок амелогенін, який вчені досліджували в зубній емалі. У зразках було виявлено виключно жіночу версію цього білка (AMELX), кодовану Х-хромосомою. Чоловіча версія (AMELY), пов'язана з Y-хромосомою, відсутня у всіх перевірених випадках.

Важливо зазначити, що сучасне обладнання має достатню чутливість, щоб зафіксувати навіть мінімальні концентрації чоловічого білка. Його повна відсутність — це не помилка методики, а реальний біологічний факт.

Доведення ритуальних поховань

Цей результат став потужним аргументом на користь теорії навмисних поховань, яку команда антропологів на чолі з Лі Бергером відстоює вже понад десять років.

Навіть серед диких приматів, таких як горили чи шимпанзе, що живуть групами з домінуванням самок, у стаді завжди присутні дитинчата обох статей. Однак у печері Райзінг Стар навіть скелети немовлят належать виключно жіночому полу.

Наявність у печерах лише однієї статі вказує на те, що Homo naledi, попри об'єм мозку, порівнянний з мозком шимпанзе, мали складні соціальні ритуали, уявлення про культуру і, ймовірно, концепцію гендерної приналежності, яка мала значення навіть після смерті.

Еволюційні зв'язки та загадка самців

Білковий аналіз дозволив не лише визначити стать, але й виявити еволюційні зв'язки. У п'яти особин вчені знайшли версію білка, спільну з більш давнім видом Paranthropus robustus (жив 1-2 мільйони років тому), а в решти 15 — унікальний білковий варіант, притаманний лише Homo naledi.

Головне питання, яке постало перед антропологами: де ховаються чоловічі особини цього виду?

Один із співавторів дослідження, палеоантрополог Джон Гокс, припускає, що чоловічі скелети Homo naledi могли бути значно більшими за розмірами. Через виражений статевий диморфізм вчені раніше могли просто не ідентифікувати великі кістки з інших розкопок як такі, що належать цьому виду, оскільки вважали Homo naledi виключно мініатюрними гомінінами.

Етична пауза в розкопках

Через виявлення ознак високої культури та ритуальності в ненавмисних похованнях Лі Бергер оголосив про тимчасове призупинення екскаваційних робіт у печері.

Дослідник зазначає, що наукова спільнота має переглянути етичні норми розкопок, адже людство вперше зіткнулося з рештками не просто давніх істот, а представників іншого інтелектуального виду, який мав свої символи, гравюри на скелях, використовував вогонь і ховав померлих за особливим положенням.

Вчені оцінюють перспективи проведення нового аналізу ДНК на краще збережених зразках кісток за допомогою передових технологій секвенування, що може дати ще більше відповідей на загадки цього унікального виду.