25 серпня в московському аеропорту «Внуково» приземлився військово-транспортний літак ВПС США, а вулицями російської столиці в супроводі поліції проїхала американська дипломатична колона. Пізніше стало відомо, що з неанонсованим візитом до Росії прибув директор Центру розвідки США Джон Реткліфф. Поїздка збіглася з появою таємних указів президента Володимира Путіна, що додатково посиліло спекуляції щодо справжніх цілей візиту. Офіційного коментаря щодо сутності переговорів не пролунало, тому експертне середовище висувает кілька версій того, що саме американська розвідка могла обговорити з російськими колегами.

Версії мети візиту: переговори чи суворі застереження

Політолог Володимир Фесенко в коментарі РБК-Україна відзначив, що питання про те, чому до Москви приїхав саме Реткліфф, а не спеціальний представник президента США Стів Віткофф, свідчить про особливий, неформальний характер місії. За його словами, версія повноцінних переговорів є лише однією з можливих. Найбільш переконливою експерт вважає передачу Кремлю певних сигналів і застережень: «Дуже ймовірно, і я теж до цього схильний, що головна тема — це були певні застереження щодо ризиків ескалації війни та можливих сценаріїв ескалації війни з боку Росії». Фесенко також пояснив таємний характер поїздки тим, що статус директора ЦРУ та його контакти такого рівня зазвичай передбачають закритість, а керівники спецслужб «працюють у тиші» і не привертають до себе інформаційної уваги.

Мобілізація та ризики ескалації на східному фланзі НАТО

Видання The Wall Street Journal стверджує, що приводом для приїзду Реткліффа стали розвідувальні дані про підготовку масової мобілізації в Росії та можливі провокації проти країн східного флангу НАТО. Фесенко називає цю версію найбільш переконливою, підкреслюючи, що саму по собі мобілізацію Білий дім сприймає стримано, а от ризики ескалації війни викликають тривогу. «Мобілізація — це передумова, одна з важливих передумов ескалації», — зазначає політолог. За його словами, мобілізаційні ресурси можуть бути використані не лише для посилення російських військ у Донбасі, а й для звільнення боєздатних резервів заради атаки чи гібридної провокації проти країн Балтії, Польщі чи Фінляндії. «Американців це може хвилювати… для них це потенційний другий фронт, потенційна проблема, і тому я думаю, що вони могли застерігати Кремль, щоб вони не робили таких дурощів», — заявив експерт.

Близький Схід і сигнали на адресу Ірану

Серед можливих тем обговорень Фесенко не виключає і ситуацію на Близькому Сході. За його словами, це пов'язано з поточним станом переговорів про припинення бойових дій між Іраном і США, а також з тим, що Росія разом із Китаєм є найзначущими ресурсними партнерами Ірану і можуть виступати потенційними посередниками. Політолог також припустив, що через Москву директор ЦРУ міг передати суворі сигнали про те, що будь-які спроби вбивства президента США Дональда Трампа «завершаться фатальними». Посилаючись на інформацію про повернення Трампа з саміту НАТО в Анкарі, експерт висловив думку, що американські спецслужби «діють на випередження», застерігаючи про можливі дії іранських спецслужб.

Історичний контекст: прецеденти таємних візитів глав ЦРУ

Експерт нагадав, що аналогічні закриті поїздки до Москви здійснював і попередник Реткліффа Вільям Бернс. У листопаді 2021 року глава ЦРУ таємно приїздив до російської столиці, щоб, по суті, «забезпечити» Володимира Путіна від вторгнення в Україну. Наприкінці 2022 року Бернс також зустрічався з головою зовнішньої розвідки РФ Сергієм Нарішкіним в Туреччині, щоб передати деталі про недопустимість застосування тактичної ядерної зброї. Таким чином, нинішня поїздка Реткліффа вписується в стійку практику використання каналу спецслужб для передачі чутливих сигналів у моменти наростання напруженості.

Суперечливі дані

Точна мета візиту Реткліффа офіційно не підтверджена, і в публічному просторі співіснують кілька несумісних версій. З одного боку, The Wall Street Journal вказує на конкретний тригер — розвідувальні дані про масову мобілізацію та ризики для східного флангу НАТО. З іншого боку, Фесенко тлумачить ці самі дані ширше, як передумову ескалації, і додає альтернативні теми — Близький Схід і застереження про вбивствах Трампа. Крім того, сам факт того, що візит спочатку не анонсувався, а перший публічний коментар президента США Дональда Трампа з цього приводу («Не хочу розчаровувати людей») не розкриває змісту переговорів, залишає простір для різних інтерпретацій. Внаслідок цього жодна з версій — переговори, застереження про ескалацію чи мобілізаційні сигнали — не може вважатися єдинією достовірною без офіційного підтвердження.