---
title: "Тактика виснаження: як масовані атаки дронів вивели з ладу 20% НПЗ Росії"
description: "Тактика виснаження працює: масовані атаки українських дронів вивели з ладу 20% НПЗ РФ та перевантажили ППО. 🔥 Цього року Україна планує виробити 7 млн БПЛА, а удари по ВПК у Волгограді та Воронежі лише підтверджують ріст ефективності. 🚀"
date: 2026-06-27T03:50:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/takytyka-vysnazhennya-yak-masovani-ataky-droniv-vyvely-z-ladu-20-npz-rosii
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Тактика виснаження: як масовані атаки дронів вивели з ладу 20% НПЗ Росії

![Український солдат тримає розвідувальний дрон, що символізує тактику виснаження противника та масовані атаки на НПЗ Росії](https://xab.info/media/2026/06/27/massirovannye-ataki-dronov-vyveli-iz-stroya-20-npz-rossii/massirovannye-ataki-dronov-vyveli-iz-stroya-20-npz-rossii-1.webp)

Збройні Сили України перейшли до нової фази бойових дій, де ключову роль відіграє не лише вогнева потужність на лінії фронту, а й здатність завдавати точкових ударів по глибокому тилу противника. Масовані атаки безпілотних літальних апаратів (БПЛА) призвели до перевантаження систем протиповітряної оборони (ППО) РФ та вивели з ладу близько 20% нафтопереробних потужностей країни. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані The Wall Street Journal.

### Технологічний прорив і статистика успіху

Значне збільшення кількості дронів та покращення їхніх технологічних характеристик дозволили українським військовим радикально підвищити результативність ударів. Статистика останніх місяців демонструє вибуховий ріст ефективності: лише у червні сталося близько 35% усіх верифікованих успішних ударів всередині Росії за весь поточний рік.

Масштаби російської території, які раніше вважалися стратегічною перевагою, перетворилися на складність для оборони. Системам ППО доводиться одночасно прикривати величезну лінію фронту та віддалені промислові об'єкти, що неминуче призводить до розтягування сил.

### Тактика виснаження та перевантаження «Панцирів»

Для прориву щільної оборони українські військові використовують перевірену тактику виснаження. Перші хвилі безпілотників виконують завдання розвідки, фіксуючи позиції зенітних комплексів. Отримані дані дозволяють наступним групам апаратів знаходити безпечні маршрути та уникати перехоплення.

Ключовим фактором успіху є масовість атак. Російські зенітно-ракетно-гарматні комплекси «Панцирь», які є основою ППО ближнього радіусу, здатні одночасно вести не більше чотирьох цілей. Великі групи дронів просто перевантажують систему, роблячи її неефективною.

«Ми просто використали велику групу безпілотників, і вони перевантажили російські системи ППО», — заявив головний конструктор компанії Fire Point Денис Штилерман. За його словами, безпілотники та ракети вітчизняного виробництва беруть участь у 8–10 місіях щодня як на території Росії, так і на окупованих територіях України.

### Політичні та економічні наслідки для Кремля

Найбільший політичний збиток Кремлю завдають удари по Москві та окупованому Криму. Успішні атаки на пароплави, мости та нафтобази в цих регіонах призвели до серйозних логістичних проблем. Місцеві окупаційні влади були змушені призупинити продаж палива приватним особам через дефіцит та пошкодження інфраструктури.

На початку червня удари припали і на ключові підприємства ВПК. Так, вранці 27 червня під ударом опинилося підприємство з виробництва пускових установок для балістичних ракет «Іскандер-М» у Волгограді. Раніше, 22 червня, вибухи пролунали у Воронежі, де було атаковано ракетами Воронезький завод напівпровідникових приладів «Збірник».

### Плани щодо масштабування виробництва

Україна ставить амбітні цілі щодо нарощування виробництва авіаційної техніки. Цього року планується випустити понад сім мільйонів безпілотників, що втричі перевищує показники 2024 року (понад два мільйони). Хоча більшість із них становитимуть дрони ближнього радіусу дії для потреб передової, паралельно ведуться роботи зі збільшення потужностей для виробництва дальнобійних апаратів.

Оборонні підприємства прагнуть вийти на темпи виробництва до 300 дальнобійних дронів на день, здатних долати великі відстані. Крім того, для ураження захищених об'єктів та бункерів все частіше залучаються вітчизняні крилаті ракети «Нептун» та «Фламінго». Вони мають більшу бойову частину порівняно з безпілотниками та значно складніші для перехоплення російськими системами.

### Розвиток ракетного потенціалу

На тлі зростаючої ефективності українських дальнобійних засобів питання розвитку власного ракетного потенціалу залишається пріоритетним. Оскільки російська балістика становить постійну загрозу тилу та фронту, Україна активно вивчає міжнародний досвід створення та масштабування аналогічної зброї для розвитку власної балістичної програми.