Пасажири українських залізниць часто задаються питанням: чому вартість проїзду залишається стабільною роками, але при цьому ціни на квитки у комфортабельні вагони можуть змінюватися? У «Укрзалізниці» дали розгорнуті пояснення щодо формування тарифів та ролі держави в цьому процесі.

Державне регулювання цін

Ключовий фактор, що визначає вартість квитка на потяг в Україні, — це законодавство. Залізнична компанія не має права самостійно змінювати тарифи на пасажирські перевезення. Згідно з чинними нормами, ціни встановлює Міністерство розвитку громад і територій України за погодженням із Міністерством економіки.

Саме тому вартість квитків у купейні та плацкартні вагони, а також у другий клас потягів «Інтерсіті», залишається незмінною з 2021 року. У «Укрзалізниці» підкреслюють, що ці тарифи мають соціально орієнтований характер. Держава навмисно зберігає доступність залізничного сполучення, особливо для жителів прифронтових регіонів, де потреба в пересуванні залишається критично високою.

Динамічне ціноутворення в преміум-сегменті

Ситуація змінюється, якщо мова йде про преміальний рівень комфорту. З 2026 року в Україні діє механізм динамічного ціноутворення для вагонів СВ (люкс) та першого класу потягів «Інтерсіті». Це світова практика, яку використовують як залізничні оператори, так і авіакомпанії чи служби таксі.

Ціна квитка в цих категоріях формується під впливом чотирьох ключових факторів:

  • Сезонність попиту;
  • День тижня;
  • Час покупки квитка;
  • Заповненість потягу.

Така модель дозволяє гнучко керувати попитом і пропонувати нижчі ціни при ранньому бронюванні або в період низької завантаженості.

Проблема фінансування та модель PSO

Важливим аспектом роботи залізничної галузі є питання фінансування. У «Укрзалізниці» зазначили, що Україна прагне перейти до повноцінної моделі PSO (Public Service Obligation), яка є стандартом у країнах Європейського Союзу.

В рамках цієї моделі держава бере на себе компенсацію збитків від пасажирських перевезень і фінансує розвиток інфраструктури. На даний момент в Україні цей механізм впроваджено лише частково. Внаслідок цього компанія змушена покривати витрати на утримання колій та станцій за рахунок доходів від вантажних перевезень. Повноцінний перехід на європейську модель дозволить розділити фінансування пасажирського та вантажного транспорту, забезпечивши стабільність розвитку всієї залізничної системи.