У світі археології та лінгвістики сталося подія, здатна перевернути уявлення про давню історію Мезоамерики. Дослідники з Копенгагенського університету запропонували переконливе пояснення загадковим символам, знайденим у руїнах мегаполісу Теотиуакан. Якщо їхня гіпотеза остаточно підтвердиться, це стане одним із головних доказів того, що в одному з найвеличніших міст давнини існувала повноцінна система письма.
Загадка великого мегаполісу
Теотиуакан, заснований приблизно у 100 році до нашої ери, був справжнім гігантом давнього світу. До свого занепаду близько 600 року н. е. місто залишалося ключовим культурним та економічним центром регіону. На піку розквіту в ньому проживало до 125 тисяч людей, що робило його одним із найбільших міст того часу.
Довгий час історикам не вдавалося точно встановити етнічну та мовну приналежність більшості жителів. Хоча раніше було доведено, що окремі райони населяли представники цивілізації мая, питання про мову основної маси населення залишалося предметом гострих дискусій. Невизначеним був і статус графічних символів, знайдених на фресках та кераміці: чи були вони системним письмом, чи лише декоративним орнаментом?
Прорив данських лінгвістів
Відповіді на ці питання дали вчені Магнус Фарао Хансен та Крістоф Гельмке. Проаналізувавши збережені фрески та декоровану кераміку, вони довели, що символи Теотиуакану фіксують усну мову. Дослідники ідентифікували цю мову як попередницю сучасних корінних мов Мексики — кора, учель та науатль.
Це відкриття кардинально змінює усталені історичні наративи. Раніше в науці переважувала думка, що ацтеки мігрували до центральної Мексики вже після руйнування Теотиуакану. Нові лінгвістичні дані вказують на те, що групи носіїв мови науатль були присутні в регіоні значно раніше і, можливо, були безпосередніми нащадками засновників міста.
Метод синхронної мови
Ключем до розгадки стала унікальна методика, застосована данськими лінгвістами. Гельмке зазначив, що спроби читати давні ієрогліфи за допомогою сучасної мови науатль неефективні через значні зміни в структурі мовлення за тисячоліття. Для точного читання необхідно було зафіксувати історичне вимовлення слів у тогочасній юто-ацтекській мові.
Вчені першими застосували синхронну історичну мову для дешифрування. Експериментально було доведено, що певні логограми мали фіксоване фонетичне значення та використовувалися поза своїм основним смисловим контекстом. Це підтверджує, що ми маємо справу саме з письмом, а не просто з малюнками.
Перспективи досліджень
Розроблена методика стане базою для подальших досліджень регіону. Зараз автори продовжують роботу у двох напрямках: розширенні реконструкції мови та її використанні для перекладу написів. Основним обмеженням на даному етапі залишається невелика кількість доступних текстових фрагментів.
Однак вчені розраховують на нові відкриття. Значна частина кераміки та фресок міста ще не ексгумована, і подальші археологічні розкопки можуть надати дані, остаточно підтверджуючі гіпотезу про давнє письмо Теотиуакану.