Спеціалісти підрозділу BI.ZONE Threat Intelligence виявили на тіньових інтернет-ресурсах базу персональних даних користувачів месенджера Telegram. Масив містить інформацію про тих, хто звертався до служби підтримки у 2025 році: номери телефонів, ідентифікатори акаунтів, відомості про використовувані пристрої, а також повні тексти запитів до операторів. За оцінкою аналітиків, база могла поширюватися серед обмеженого кола покупців, що означає: значна частина постраждалих може не дізнатися про компрометацію своїх даних.

Причина витоку: волонтерська модель підтримки

Найбільш вірогідною причиною інциденту BI.ZONE називає зловживання доступом з боку волонтерів служби підтримки Telegram. Звернення користувачів обробляють добровольці, які пройшли внутрішній відбір, проте вони не пов'язані з компанією трудовими договорами та не підписують зобов'язання про нерозголошення (NDA). Така модель створює ризики неконтрольованого доступу до конфіденційної інформації поза межами корпоративної інфраструктури: волонтер отримує повні дані користувача, але юридично не несе відповідальності за їх подальше використання або передачу третім особам.

Що становить загрозу для користувачів

Особливу цінність для зловмисників становлять саме тексти листувань. Подробиці, що містяться в них, у поєднанні з контактними даними дозволяють готувати цільові фішингові атаки на власників акаунтів, їхні особисті та робочі контакти. Під загрозою опиняються і корпоративні облікові записи, зокрема ті, доступ до яких відновлювався через службу підтримки: зловмисник, знаючи контекст запиту та ідентифікатор акаунта, може імітувати легітимне звернення або використати інформацію для соціальної інженерії.

Рекомендации BI.ZONE для користувачів та організацій

У компанії радять користувачам не передавати через чат підтримки чутливу робочу інформацію, паролі та коди доступу, а також встановити хмарний пароль Telegram, який додатково захищає листування. Організаціям рекомендується включити корпоративні акаунти месенджера до переліку інформаційних активів, що захищаються, і враховувати особливості волонтерської моделі підтримки при оцінці кіберзагроз. Експерти наголошують, що навіть за наявності шифрування листування на боці клієнта метадані звернень та тексти запитів залишаються вразливою ланкою, якщо їх обробляють особи без жорстких правових обмежень.

Контекст: масштаб проблеми волонтерської підтримки

Інцидент із Telegram не є ізольованим: модель залучення зовнішніх добровольців для обробки звернень користувачів є широко поширеною в технологічних компаніях і створює системний ризик. На відміну від штатних співробітників, волонтери не проходять регулярний аудит доступу, не пов'язані корпоративною політикою інформаційної безпеки і не несуть кримінальної чи цивільної відповідальності за витік даних такою ж мірою, як найманий працівник. BI.ZONE зазначає, що виявлена база — лише верхівка: без публічного розкриття масштабу з боку Telegram неможливо оцінити, скільки користувачів зачеплено витоком і коли саме було скомпрометовано доступ.