Українська економіка зіткнулася із серйозним викликом у сфері видобутку технічних солей після втрати найбільшого підприємства «Артемсоль» у Соледарі. Однак ситуація почала змінюватися на краще завдяки відновленню роботи Тереблянського родовища. Попри затяжні корпоративні конфлікти та спроби рейдерських захоплень, підприємство повернулося до постачання продукції, що відкриває перспективи для покриття внутрішнього дефіциту.

Повернення в строй після конфлікту

Тереблянське родовище, яке є стратегічно важливим активом, пережило складний період у 2024–2025 роках. Причиною зупинки робіт став гострий корпоративний конфлікт між власниками компанії-оператора ТОВ «Катіон Інвест». На тлі розбіжностей видобуток було призупинено, що створило загрозу для стабільності ринку.

Однак вже восени 2025 року підприємство відновило роботу. Як підтвердив директор «Катіон Інвест» Сергій Кондратьєв, постачання технічної солі українським компаніям було запущено. Зараз бізнес активно закуповує тереблянську сіль, орієнтуючись на сезон 2026–2027 років.

Битва за спецдозвіл

Відновлення роботи не обійшлося без інтриг та спроб зміни контролю над активами. У листопаді 2025 року, за словами Сергія Кондратьєва, на підприємстві стався незаконний сценарій зміни керівництва. Директора змінили на колишнього депутата Прилуцької міськради, який, за твердженням Кондратьєва, був підконтрольний співвласниці Оксані Омельяненко. Новий керівник одразу ж спробував продати спеціальний дозвіл на користування надрами сторонній компанії з Прилук.

Сторона співвласника Ігоря Герея (який володіє 5% частки) та Оксани Омельяненко (45% через АТ «ЗНВКІФ «Юкон») категорично заперечує звинувачення у рейдерстві. Вони стверджують, що зміна директора у листопаді 2025 року була законною реакцією на системні порушення Сергія Кондратьєва, які призвели до накопичення боргів, зупинки видобутку та техногенних ризиків. На їхню думку, призначення Олександра Прозура було необхідним для розблокування роботи підприємства.

Тим не менш, спроба відчуження спецдозволу у грудні 2025 року не увінчалася успіхом. Робоча група Держгеонадр відмовила у зміні користувача через наявність податкового боргу та надання недостовірних даних. В результаті Сергій Кондратьєв був відновлений на посаді через антирейдерську комісію Мін'юсту, а переоформлення спецдозволу ним було заблоковано.

Економічний потенціал та плани на майбутнє

Тереблянське родовище володіє колосальними запасами: 15,5 млн тонн за категорією С1 та понад 500 млн тонн за категорією С2. Унікальність місцевої солі полягає у її високій ефективності. Показник плавильної здатності тереблянської солі становить 16 одиниць, що означає: один кілограм солі здатний розплавити 16 кілограмів льоду. Для порівняння, у імпортної єгипетської солі цей показник дорівнює 5. Це дозволяє використовувати тереблянську сіль утричі економніше.

У 2026 році підприємство планує вийти на проектну потужність у 450 тисяч тонн на рік. Ця подія стане переломним моментом, оскільки дозволить повністю закрити дефіцит технічної солі в Україні та суттєво покрити попит на харчову продукцію.

Контекст: втрата «Артемсолі» та ріст імпорту

Повернення Тереблянського родовища в строй має критичне значення на тлі втрати найбільшого солевидобувного підприємства країни — «Артемсолі» у Соледарі навесні 2022 року. Частка «Артемсолі» на ринку становила близько 90%, а потужність перевищувала 7 млн тонн на рік.

Після окупації регіону Україна була змушена різко нарощувати імпорт. Уже у 2022 році закупівлі солі за кордоном зросли майже втричі — до 284 тисяч тонн, а витрати на них підскочили у сім разів. Повне відновлення роботи Тереблянського родовища дозволить країні знизити залежність від іноземних постачальників та адаптуватися до нових економічних реалій.