У президентській резиденції Юрата на узбережжі Балтійського моря відбулася термінова неформальна зустріч лідерів країн Східної Європи. Ініціатором збору став президент Польщі Кароль Навроцький, який прийняв голів Литви, Латвії, Естонії та Румунії. Головною метою зустрічі стала координація дій перед майбутнім самітом НАТО в Туреччині, однак денна порядок не омине гострих питань двосторонніх відносин, зокрема, між Варшавою та Києвом.

Єдиний фланг перед самітом в Анкарі

Країни регіону прагнуть сформувати єдину позицію перед ключовою подією — самітом НАТО, який відбудеться в Анкарі 5–7 липня. Лідери домовилися, що на зустрічі в Туреччині вони мають виступити єдиним фронтом, відстоюючи спільну стратегію захисту кордонів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вже заявив, що союзники наміряються значно посилити оборонно-промислове співробітництво, що стане однією з центральних тем дискусій.

Литва виступає посередником у конфлікті Варшави та Києва

Особливу увагу на зустрічі приділено напруженим відносинам між Польщею та Україною. Президент Литви Гітанас Науседа запропонував свою допомогу у врегулюванні розбіжностей, взявши на себе роль посередника. За словами литовського лідера, він обговорив це питання з польським колегою в неформальній обстановці, підкресливши, що охолодження відносин між стратегічними партнерами недопустиме.

«Минуле має значення, але сьогодення ще важливіше, особливо поки триває жорстока війна Росії проти України», — заявив Гітанас Науседа. Він закликав не дозволяти історичним образам заважати сучасній безпеці, нагадавши, що російська агресія залишається головною загрозою для всього регіону.

Конфлікт орденів та назв підрозділів

Напруженість між Варшавою та Києвом досягла піку через кілька резонансних інцидентів. Ситуація загострилася після того, як у Польщі спалахнуло обурення через назву одного з українських підрозділів «імені Героїв УПА». У відповідь на це президент Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

Український лідер, у свою чергу, повернув нагороду до Варшави через службу доставки «Нова пошта». У Польщі цей крок було сприйнято як додаткове образливе, що лише посилило дипломатичну кризу. Тепер балтійські країни та Румунія намагаються згладити кути, щоб зберегти єдність перед обличчям спільних викликів.