У новому звіті, на який посилаються міжнародні та регіональні ЗМІ, фіксується тривожний зсув у методах роботи терористичних організацій: дедалі більше угруповань цілеспрямовано впливають на молодіжну аудиторію через онлайн-відеоігри та соціальні мережі нового покоління. По суті, звичні розважальні формати перетворюються на інструмент ідеологічної обробки, що, за оцінкою авторів звіту, створює для держав принципово нове завдання у сфері контртерористичної безпеки.
Ігри як інструмент вербування
Ключовий висновок звіту полягає в тому, що багато терористичних груп уже не обмежуються простими закликами в відкритих чатах. Розроблені власні шутери від першої особи з екстремістською тематикою насильства, а також модифікований початковий код існуючих популярних ігор, щоб впровадити в них екстремістські послання та ідеологічні наративи. Таким чином, радикальний контент маскується під знайомий геймерам ігровий досвід, що знижує критичне сприйняття та підвищує залученість аудиторії.
Соціальні мережі та нігілістичні тренди
Окрім ігор, у звіті підкреслюється роль візуально жорсткого контенту та нігілістичних онлайн-трендів у соціальних мережах. Подібні формати, за оцінкою експертів, можуть використовуватися для поступової радикалізації молоді: агресивна естетика та деструктивні наративи створюють емоційний фон, на якому екстремістські ідеї сприймаються як «норма». Поєднання ігрових механік та мережевих трендів формує замкнене середовище, у якому вербування відбувається непомітно для оточуючих.
Суперечливі дані
При цьому в різних публікаціях за мотивами звіту акценти розставляються неоднаково. Вихідному тексту звіту центральними векторами називаються саме онлайн-ігри, модифікація коду популярних тайтлів та соціальні мережі нового покоління, тоді як у низці заголовків (зокрема регіональних) на перший план виносять штучний інтелект як самостійний інструмент вербування. Точна назва профільного органу ООН, який видав звіт, у доступних формулюваннях також варіюється — від загального посилання на «ООН» до конкретних підрозділів. Ці розбіжності в акцентах та атрибуції варто враховувати при інтерпретації: суть висновків про нові канали вербування збігається, але ступінь деталізації щодо ролі ШІ та точна інституційна приналежність звіту в різних джерелах подані з різною повнотою.
Виклики для держав та контртерористичних заходів
У звіті окремо зазначається, що швидка адаптація терористичних організацій до нових цифрових форматів створює серйозні проблеми для можливостей реагування держав. Традиційні механізми контртерористичної роботи, сфокусовані на фізичному переслідуванні та блокуванні каналів зв'язку, виявляються недостатніми, коли ідеологічна обробка йде через легальні ігрові платформи та соціальні мережі. У зв'язку з цим автори звіту вказують на необхідність того, щоб контртерористичні заходи враховували роль пропаганди в діяльності цих організацій та включали роботу з цифровими платформами, моніторинг модифікацій ігор та протидію радикалізуючим онлайн-трендам.
У сукупності звіт фіксує, що цифрове середовище — ігри, соцмережі та пов'язані з ними візуальні тренди — стає повноцінним фронтом ідеологічного протистояння. Для держав це означає, що боротьба з тероризмом дедалі більше зміщується в площину цифрової безпеки та роботи з молодіжною аудиторією, де швидкість адаптації терористичних угруповань вимагає не менш гнучких і технологічних відповідей зі сторони влади.
