У Москві на Волгоградському проспекті, де розташована Московська ТЕЦ-8, зафіксували термінові роботи з укріплення об'єкта: навколо електростанції почали монтувати бетонні блоки. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал Astra, у мережі оприлюднили кадри монтажу конструкцій. За даними з соцмереж, встановлені блоки мають стати основою для подальшого будівництва антидронових сіток навколо критичного енергооб'єкта.

Укріплення ТЕЦ-8 на Волгоградському проспекті

Роботи з встановлення бетонних конструкцій навколо ТЕЦ-8, за наявними відомостями, розпочалися одразу після масованого удару безпілотників по російській столиці в ніч на 20 вересня. Вибір об'єкта не випадковий: теплові електростанції належать до критичної енергетичної інфраструктури, вихід якої з ладу здатний порушити постачання цілих районів міста. Монтаж захисних блоків і підготовка до встановлення антидронових сіток свідчать про те, що російські влади розглядають подібні об'єкти як пріоритетні цілі для противника і прагнуть створити багаторівневу захист на місцевості.

Рекордна атака дронів в ніч на 20 вересня

Мер Москви Сергій Собянин назвав удар в ніч на 20 вересня наймасштабнішою атакою на столицю і заявив про нібито збиття 450 дронів на підльоті до міста. Водночас, незважаючи на заяви місцевих влад про успішну роботу ППО, частина безпілотників досягла цілей: були уражені «Газпромнефть-Московський НПЗ» у районі Капотні, складський комплекс у селищі Соф'їно та ТЕЦ у Дзержинському. Україна підтвердила ураження Московського НПЗ — одного з найбільших у країні, на території якого спалахнула пожежа. Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час операції застосовувалися дрони FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січ» і Pelican.

Протирічливі дані

Версії сторін щодо результатів атаки суттєво розходяться. Російські влади наполягають на високій ефективності ППО і підкреслюють, що переважна більшість апаратів була збита, водночас визнаючи лише окремі «уламки» та локальні займання. Українська сторона, навпаки, фіксує прямі влучання по НПЗ, складському комплексу та теплоелектростанції і підтверджує ураження ключових об'єктів. Таким чином, оцінка «успішності» перехоплення та реальна шкода інфраструктурі в заявах Москви та Києва не збігаються, а точна кількість збитих та прорвавшихся дронів залишається предметом суперечки.

Відсутність попереджень і оцінка аналітиків

Окремої уваги заслуговує те, що під час рекордної атаки 20 вересня російські влади не попередили мешканців про небезпеку ні сиренами, ні SMS-сповіщеннями. За оцінкою аналітиків ISW, причиною могло стати небажання влади знижувати явку на «вибори» до Державної думи, які проходили в той самий період. Сукупність цих факторів — рекордний масштаб удару, підтверджені влучання по енерго- та нафтопереробній інфраструктурі та термінове бетонування ТЕЦ-8 — вказує на те, що захист критичних об'єктів Москви стає одним із пріоритетів в умовах тривалих атак безпілотників.