Західні спецслужби безпеки та експерти з національної безпеки попереджають про різке загострення так званої «тіньової війни» Росії проти країн НАТО. За їхніми оцінками, Кремль систематично перевіряє межі допустимого у протистоянні з Альянсом, нарощуючи хвилю цілеспрямованих диверсій і готуючи ґрунт для цілеспрямованих вбивств на європейській території. Головним об'єктом тиску стала Німеччина, де, за даними розвідки та ЗМІ, зафіксовані численні атаки на енергетичну інфраструктуру, аеропорти, оборонні підприємства та урядові ІТ-системи.

Дрони над Лейпцигом і блекаут у Берліні

Серед найрезонансніших епізодів — інциденти поблизу аеропорту Лейпциг/Галле, де були виявлені дрони зі вибухівкою. За повідомленнями, один із пристроїв атакував вантажний літак, змусивши його змінити курс, а інший знайшли прикріпленим до дерева з встановленим детонатором. Паралельно в Берліні після диверсії понад 25 тисяч домогосподарств залишалися без електропостачання, що, за оцінкою спостерігачів, свідчить про перехід від точкових актів до ударів по критичній інфраструктурі мегаполіса.

«Сіра зона» та вербування одноразових виконавців

За даними розвідки, ГРУ активно вербує одноразових виконавців — так званих «мулів» — через месенджер Telegram, розраховуючись із ними криптовалютою. Такі агенти здійснюють підпали, залізничні диверсії та збір даних про військові бази. Подібна модель дозволяє Москві формально уникати прямої відповідальності та ухилятися від застосування статті 5 Статуту НАТО, зберігаючи для себе «відмовність» кожного окремого акту.

Суперечливі дані

Оцінки експертів та офіційних осіб суттєво розходяться щодо масштабу та характеру загрози. Депутат Бундестагу Родріх Кізеветтер заявив, що Німеччина опинилася перед загрозою прямого державного тероризму і що «всі сліди вказуватимуть на Москву», а колишній міністр оборони Тобіас Елвуд попередив, що нові хімічні атаки чи покушення у дусі справи «Новичка» — «лише питання часу». Водночас у Вашингтоні тон помітно м'якший: президент США Дональд Трамп, реагуючи на події в Лейпцигу, заявив, що Путін насправді не прагне до прямого військового удару по Альянсу. Таким чином, одна сторона говорить про готувальну хвилю вбивств і державний тероризм, інша — про стримування ескалації та відсутність наміру на відкритий конфлікт.

Позиція Брюсселя та дзеркальні удари

На тлі цих подій європейські чиновники відзначають, що Москва вже «збирає плоди власних дій». Зокрема, єврокомісар підкреслив, що російський лідер сам переніс війну на територію РФ, ескалуючи конфлікт і отримуючи відповідні дзеркальні удари зі сторони України. Водночас, за даними The Telegraph, Росія активізувала атаки на заводи з виробництва зброї по всій Європі, використовуючи, зокрема, кримінальні угруповання, що посилює занепокоєння щодо стійкості європейського військово-промислового комплексу.