Сучасна гонка озброєнь у сфері штучного інтелекту призвела до несподіваних фінансових наслідків. Як зазначає видання Nikkei Asian Review, головною проблемою галузі стають не угоди з кільцевим фінансуванням, а масштабне приховане запозичення. Техногіганти, прагнучи забезпечити розвиток обчислювальної інфраструктури, накопичують борги, які не відображаються у стандартній бухгалтерській звітності.
П'ятірка провідних американських компаній галузі — Alphabet (Google), Microsoft, Amazon, Meta та Oracle — накопичила боргових зобов'язань на суму $1,65 трлн. При цьому у фінансовій звітності відкрито відображається лише $1,35 трлн. Різниця в $300 млрд — це не результат шахрайства, а наслідок усталеної практики: витрати на запозичення під проекти, які ще не реалізовані, не потрапляють на баланс. Однак, як тільки відповідні центри обробки даних (ЦОД) будуть запущені, ці зобов'язання доведеться відобразити офіційно, що суттєво збільшить боргове навантаження на бізнес.
Масштаб прихованих зобов'язань
Ситуація з «позабалансовими» боргами варіюється від компанії до компанії, але в деяких випадках цифри виглядають вражаюче. Для Meta величина таких зобов'язань оцінюється в $420 млрд. Це приблизно втричі більше, ніж офіційна сума боргових зобов'язань, що відображається на балансі компанії.
Ще більш стрімкий ріст прихованих боргів спостерігається у Oracle. За чотири роки компанія збільшила свої «тіньові» зобов'язання більш ніж у 30 разів — до $273 млрд. Такий стрибок значною мірою зумовлений бажанням Oracle взяти участь у ініціативі Stargate, яка передбачає колосальні інвестиції у будівництво ЦОД для ШІ на території США.
Фінансові схеми та ризики окупності
Учасники ринку активно випускають облігації та проводять додаткову емісію акцій для залучення капіталу. Однак представники Nikkei підкреслюють, що зростає й частка «тіньових запозичень» — отримання коштів від інституційних інвесторів на непрозорих умовах.
Техногіганти розраховують на розумні строки окупності. Microsoft, Amazon (AWS) та Alphabet станом на кінець березня прогнозували потенційний прибуток у розмірі $1,45 трлн. Проте, якщо спиратися на суми прихованих боргів, вони вже перевищують потенційний фінансовий відтік від цих проектів.
Крім того, витрати на будівництво інфраструктури погано піддаються прогнозуванню. Яскравий приклад — проект Meta у Луїзіані. У 2025 році компанія заявила про плани витратити на об'єкт близько $27 млрд, але цього місяця збільшила кошторис до $50 млрд. Партнером Meta в цьому проекті виступила компанія Blue Owl Capital. Вона продала 20% акцій спільного підприємства, а Meta зобов'язалася взяти будівельний ЦОД в оренду. Формально це дозволяє Meta користуватися обчислювальними ресурсами, не відображаючи прямих витрат на покупку ЦОД у документах.
Тінь Enron і загроза перевищення потужностей
Фінансисти попереджають про ризики, порівнюючи поточну ситуацію з банкрутством Enron у 2001 році. Енергетичний гігант, який працював у іншій сфері, також намагався займатися «тіньовим запозиченням» через численні фіктивні компанії, що в підсумку призвело до краху.
Існує також ризик того, що на ринку виникне перевищення обчислювальних потужностей. У цьому випадку мільярдні інвестиції у будівництво ЦОД просто не вдасться виправдати в розумні строки. Фінансові схеми у сфері ШІ стають все менш прозорими, що викликає серйозне занепокоєння у аналітиків.
