Цього тижня оприлюднені НАБУ аудіозаписи розмов лідера наркокартелю «Хімпром» Єгора Буркіна, відомого як «Мексиканець», викликали широкий резонанс в Україні. На записах фігурант обговорює спроби впливу на тих, хто заважав діяльності угруповання, — серед згаданих ним постатей опинився й начальник Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції Дмитро Торгало. У бліц-інтерв'ю РБК-Україна саме Торгало докладно розповів про погрози, хронологію розслідування та механізм, який дозволяв злочинцям роками продавати синтетичні канабіноїди під виглядом «сувенірної» продукції.
Від ініціативи до заборони: як закривали правову прогалину
За словами Торгала, ще у вересні 2025 року Національна поліція звернулася до Міністерства охорони здоров'я з ініціативою внести синтетичний канабіноїд ADB-4en-PINACA — саме ця сполука використовувалася у продукції мережі U420 — до переліку заборонених речовин. Документування діяльності магазинів розпочалося у грудні 2025 року: паралельно слідчі й оперативники встановлювали організаторів, місця виробництва, канали постачання та рух коштів. У лютому 2026 року уряд ухвалив рішення про заборону ADB-4en-PINACA. Торгало наголосив, що обшукам передували і збір доказів, і робота над змінами, необхідними для контролю речовини. За його словами, ця робота почалася ще за керівництва Івана Виговського та триває за нинішнього очільника Нацполіції Максима Цуцкирідзе; над справою спільно працюють оперативники ДБЗ та слідчі Головного слідчого управління.
Хронологія операцій: від обшуків 2025 року до ліквідації U420
Погрози поліцейським, за даними Торгало, надходили у період підготовки та проведення конкретних слідчих дій. Він перерахував ключові етапи: обшуки в учасників угруповання у червні 2025 року, робота проти вербувальних кол-центрів «Хімпрому» в Україні, Албанії та Казахстані впродовж 2025–2026 років, а також квітнева 2026 року операція щодо мережі U420 і слідчі дії стосовно найближчого оточення лідера угруповання у справах про насильницькі злочини. «Тому ці погрози пов'язуємо з конкретними розслідуваннями. Їх отримували працівники поліції, які працювали над цими справами», — пояснив Торгало. Він додав, що попри тиск обшуки відбулися, фігурантам повідомлено про підозри, а розслідування тривають.
«Сувенірна» продукція та кол-центри: як обходили закон
Відповідаючи на запитання, чому магазини продовжували працювати, якщо поліція знала про цю продукцію, Торгало пояснив: організатори використовували той факт, що конкретна речовина ще не була внесена до переліку заборонених, а продукцію продавали як «сувенірну». Для притягнення до відповідальності за незаконний обіг необхідно було врегулювати правовий статус речовини та зібрати докази щодо причетних осіб. Процедура заборони, за його словами, не могла бути реалізована одним рішенням поліції: проєкт постанови проходив погодження органів влади, громадське обговорення тривалістю щонайменше 30 днів та погодження Державної регуляторної служби. «Цю процедуру ми проходили одночасно з документуванням діяльності мережі», — зазначив начальник ДБЗ.
Що на записах «Мексиканця»
На оприлюднених НАБУ аудіозаписах Буркін, за словами Торгало, сам згадує закриті магазини та кол-центри, а потім пояснює свої погрози фразою: «…тому що ти зараз робиш те саме з моїми друзями». За даними поліції, йдеться про людей з оточення «Мексиканця», щодо яких у той момент проводилися слідчі дії. Торгало розцінює ці висловлювання як спробу зупинити роботу щодо угруповання та його оточення. Погрози, за його словами, отримував не лише він особисто, а й інші співробітники Департаменту, які безпосередньо працювали над справою.
Роль розслідування Bihus.Info
В інтерв'ю Торгало також торкнувся питання про роль журналістського розслідування Bihus.Info щодо мережі U420, яке, за його словами, «так стривожило» «Мексиканця» та його партнерів з незаконного «бізнесу». Деталі цієї частини розмови в наданому матеріалі не розкриті повністю, однак сам факт згадки журналістської роботи в контексті оперативних дій поліції вказує на те, що публічне висвітлення діяльності мережі стало одним із факторів, що прискорили тиск на інфраструктуру «Хімпрому».