Фінансова декларація, подана в Управління державної етики США (OGE) та оприлюднена агентством Bloomberg, зафіксувала понад 1 000 транзакцій із цінними паперами на рахунках президента Дональда Трампа за червень 2026 року. Загальний обсяг операцій, як це прийнято у федеральних звітах, вказано в діапазоні від $78,1 млн до $263,1 млн, що за 30 днів місяця відповідає середньому темпу понад 33 угоди на добу. Документ підтверджує збереження безпрецедентного для чинного глави держави рівня внутрішньоденної інвестиційної активності, що почалася ще в 2025 році.

Масштаб і структура червневої транзакцій

Найбільшою разовою операцією місяця стала продаж 22 червня паїв біржового індексного фонду (ETF) інвестиційного гіганта Vanguard Group на суму від $5 млн до $25 млн. Окрім цього, декларація фіксує серію входів і виходів із корпоративних емітентів: 18 червня по кожному з активів Berkshire Hathaway та Meta Platforms проведено продажі на суму від $1 млн до $5 млн із частковим зворотним викупом менших лотів наприкінці місяця. Регулярне закріплення прибутку та ребалансировка часток також проводилися по акціях Visa, Mastercard, Home Depot, Coinbase та Cintas Corp.

Ключові активи й часовий прив'язка до геополітики

Найбільш дискусійною з аналітичного погляду є динаміка позиції по Palantir Technologies. На початку місяця (3 червня) було придбано пакет акцій на $1–15 тис., 16 червня зафіксовано продаж на $15–50 тис., 18 червня — на $500 тис.–$1 млн, а вже 23–24 червня — повторний викуп. Останній маневр припав на період одразу після укладення 14 червня мирної угоди між США та Іраном, що, за оцінкою спостерігачів, створює видиму кореляцію між зовнішньополітичним подією та зміною позиції по цінних паперах оборонно-технологічного підрядника. Саме цей часовий прив'язка стає центральним аргументом критиків.

Позиція Білого дому та механізм сліпого трасту

Представник Білого дому Дейвіс Інгл і син президента Ерік Трамп відхилили звинувачення в інсайдерській торгівлі та конфлікті інтересів. За їхнім твердженням, усі активи передані в дискреційне управління сліпого трасту, а угоди генеруються автоматизованими індексними алгоритмами, що реплікують кошик Schwab 1000, без прямого вказівки, участі чи попереднього інформування першої особи. Таким чином, з погляду адміністрації, президент не здатний ні впливати на виконання, ні опережувально знати склад окремих транзакцій.

Суперечливі дані

Версії сторін суттєво розходяться. Білий дом наполягає, що «інвестиції президента перебувають у сліпому трасті» й не можуть ним контролюватися, а отже, конфлікту інтересів за визначенням немає. Експерти з етики, навпаки, вказують, що Трамп не продав свої профільні бізнес-структури й продовжує володіти прямими пакетами акцій компаній, що залежать від державних оборонних контрактів, митних тарифів і рішень регуляторів. Крім того, федеральні звіти дають не точні суми, а діапазони ($78,1 млн проти $263,1 млн), що саме по собі не дозволяє однозначно верифікувати кінцевий обсяг черневої активності. Обидві позиції — «повна автоматизація без впливу» та «збереження конфліктних прямих позицій» — залишаються в відкритому супереченні й не врегульовані документально.

Макроекономічний та регуляторний контекст

Для оцінки масштабу важливе порівняння з попередниками: Барак Обама та Джо Байден тримали активи переважно в казначейських облігаціях США, тоді як Трамп відмовився від повної ліквідації активів на користь казначейських векселів. За 2025 рік на його ім'я було зареєстровано понад 21 000 транзакцій обсягом від $600 млн до $1,86 млрд (близько 57 угод на день), у першому кварталі 2026 року — понад 3 700 угод на $220–750 млн (близько 41 на день) з акцентом на Big Tech (Nvidia, Microsoft, Apple) та облігації. Червень 2026 року зі своїм виходом із ETF Vanguard та спекуляціями по Palantir і оборонних паперах продовжує цю серію, але з більш вираженою прив'язкою до геополітичних новин.

Довгострокові наслідки

Поєднання надвисокої частоти угод, збереження прямих позицій у компаніях, що залежать від держконтрактів, і відмови від моделі казначейських векселів формує стійкий регуляторний прецедент. За оцінкою аналітиків, це посилює тиск наглядових органів і готує ґрунт для слухань у комітетах Конгресу з питань етики державної служби. У макроекономічному плані ключовим ризиком залишається не стільки розмір портфеля, скільки сприйняття ринком можливості збігу торгових сигналів з адміністративними рішеннями, що може підривати довіру до нейтральності виконавчої влади в питаннях тарифів, оборонних закупівель та санкційної політики.