У Вашингтоні готуються до затяжного сценарію ескалації. За даними джерел в адміністрації, Білий дім розраховує на багатоденний, а можливо, й багатотижневий обмін ударами з Іраном у районі стратегічно важливої Ормузької протоки. Тривалість цієї нової кампанії буде безпосередньо залежати від дій Тегерана: якщо Іран продовжить атакувати торгові судна, конфлікт може розтягнутися від кількох днів до місяця.

Економічний фактор і впевненість у резервах

Згідно з інформацією американських чиновників, у США зараз є більше можливостей для ескалації, ніж раніше. У останні тижні сотні нафтових танкерів успішно пройшли через Мексиканську затоку, що дозволило створити стратегічні запаси. Це обставина суттєво знизила тривогу всередині адміністрації: відновлення активних бойових дій навряд чи викличе миттєвий стрибок цін на нафту, який раніше був головним стримуючим фактором.

Розчарування Тегерана і розрив перемир'я

Причиною нинішньої спалаху насильства чиновники називають розчарування радикального крила іранського керівництва. У Тегерані вважають, що підписаний меморандум про взаєморозуміння не приніс очікуваної користі. Іранські еліти відчули втрату контролю над Ормузькою протокою: сотні суден почали використовувати південний маршрут поблизу узбережжя Оману, обходячи зону впливу Ірану.

Крім того, попри скасування частини санкцій, Іран стикнувся з реальними економічними труднощами:

  • Фінансові інституції відмовляються затверджувати угоди щодо продажу іранської нафти.
  • Країни-партнери неохоче користуються тимчасовими винятками з санкційних режимів.
  • Заморожені активи Ірану досі не були розморожені, оскільки Тегеран не виконав кроки щодо ядерної угоди, передбачені домовленістю.

Ситуацію погіршило рамкова угода між Ізраїлем і Ліваном, укладена за посередництва США, яка зробила ліванську частину меморандуму про взаєморозуміння фактично непотрібною.

Хронологія ескалації: від 7 липня до теперішнього часу

Ланцюжок подій розпочався 7 липня, коли Іран атакував три торгові судна в Ормузькій протоці. В той самий день США завдали серії відповідних ударів, на які Тегеран незабаром відповів своєю контратакою.

У середу, 8 липня, президент США Дональд Трамп офіційно заявив, що 60-денне перемир'я, передбачене меморандумом, «завершено» через провокації іранської сторони. Вночі на 9 липня США перейшли до другого раунду ударів поблизу протоки, вперше за кілька місяців атакувавши об'єкти інфраструктури безпосередньо всередині Ірану.

У відповідь Іран завдав ударів по американських базах у Кувейті та Бахрейні, при цьому заявивши, що не відмовиться від своїх претензій на контроль над протокою.

Позиція Трампа: готовність до війни та переговори

Сам Дональд Трамп вночі на 9 липня дав зрозуміти, що США готові до подальшої ескалації. Однак, коментуючи ситуацію, він також повідомив, що іранські офіційні особи «нещодавно дзвонили» і висловили бажання укласти угоду.

«Частина іранського керівництва була незадоволена всім цим... Вони почали стріляти, і ми вирішили, що пора дати їм відсіч. Це процес. У нас є терпіння. Якщо ми відчуваємо, що не отримуємо бажаної угоди, ми не будемо її укладати», — заявив високопоставлений чиновник, підкреслюючи твердість позиції Вашингтона.