Дональд Трамп, президент США, зробив гучну заяву у день свого народження, оголосивши про досягнення угоди з Іраном. У Тегерані цю новину підтвердили, однак експерти попереджають: шанси на міцний мир на Близькому Сході залишаються надзвичайно низькими. Що ховається за цим «подарунком» Трампу і чому мир може бути лише тимчасовим?

Деталі угоди: що підписують сторони?

Офіційна церемонія підписання запланована на п'ятницю, 19 червня. Однак на стіл ляже не повноцінний мирний договір, а попередній меморандум про припинення вогню терміном на 60 днів. Згідно з даними, отриманими від посередника — прем'єр-міністра Пакистана Шехбаза Шаріфа — сторони домовилися про негайне та остаточне припинення бойових дій на всіх фронтах, включаючи Ліван.

Ключові пункти меморандуму включають:

  • Зняття блокад: Іран зобов'язується розблокувати судноплавство через стратегічно важливий Ормузький протока, а США — зняти морську блокаду з Ірану.
  • Фінансове питання: За інформацією іранського агентства Fars News, меморандум передбачає розблокування 24 мільярдів доларів заморожених іранських активів.
  • Контроль над протокою: Іран збереже певний контроль над Ормузьким протоком. Управління морськими службами здійснюватиметься спільно Іраном та Оманом.

Головна проблема відкладена на потім

Попри оптимістичні заяви, підтверджених деталей домовленостей зі сторони Вашингтону поки немає. Більш того, меморандум не вирішує головну причину конфлікту — ядерну програму Ірану. Саме вона стала приводом для атак Ізраїлю та США навесні цього року, метою яких було знищення потенціалу Тегерану зі створення ядерної зброї.

США та Іран мають виробити рішення щодо ядерної програми пізніше, вже після укладення поточного меморандуму. Це дозволяє Ірану відкласти найболючіше питання на другий етап переговорів.

Чому Іран пішов на поступки?

Протягом останніх двох місяців Тегеран активно затягував переговори, розуміючи, що час грає на його стороні. Іран отримав потужний важіль тиску на США та їхніх союзників — можливість блокувати Ормузький протока, що безпосередньо впливало на світову економіку та рейтинги Трампа. Однак американське терпіння лопнуло: на минулому тижні США відновили атаки на об'єкти в Ірані.

Тегеран усвідомив, що ціна подальшого затягування може перевищити вигоду від блокади. Інтенсивні удари та загроза нової повномасштабної війни з Ізраїлем змусили нове радикальне керівництво Ірану зафіксувати проміжний результат на фоні критичного виснаження власних сил.

Стратегічна пауза для Тегерану

Як зазначає Інститут вивчення війни (ISW), 60 днів припинення вогню можуть стати для Ірану стратегічною паузою. Цей час дозволить перегрупувати сили та вести наступні раунди переговорів у більш вигідній позиції. Ірану вдалося виторгувати максимально вигідну структуру: негайне зняття блокади та доступ до активів як аванс, при відкладенні рішення щодо ядерної програми.

Таким чином, хоча Трамп оголосив про «перемогу» та «кінець війни», майбутнє Близького Сходу залишається невизначеним. Подальші переговори далеко не факт, що увінчаються успіхом, враховуючи, що ядерна програма залишається кутовим каменем національної безпеки Ірану.