США та Іран офіційно підписали «меморандум про взаєморозуміння». Цей документ став першим кроком до завершення конфлікту, який останніми місяцями серйозно похитнув світову економіку. Однак деталі угоди та обставини її підписання викликають багато запитань у аналітиків та експертів.

Нестандартна процедура та умови угоди

Процес підписання меморандуму відрізнявся від традиційних дипломатичних протоколів. Спочатку планувалося, що Дональд Трамп та президент Ірану Масуд Пезешкіан особисто поставлять свої підписи у Швейцарії у п'ятницю. Зрештою документ було підписано дистанційно, а дата події була перенесена на середу, 17 червня.

Зміст угоди також містить ряд нестандартних моментів. США, які є світовим гегемоном, пішли на суттєві поступки Ірану, який за статусом вважається лише регіональним гравцем. Документ із 14 пунктів передбачає:

  • Повне припинення обстрілів та бойових дій.
  • Зняття санкцій з Ірану.
  • Розблокування Ормузької протоки.

Сторони зобов'язалися протягом двох місяців розробити більш всеосяжну угоду, яка остаточно врегулює питання іранської ядерної зброї.

Порівняння з угодою Обами

Це вже друга спроба США домовитися з Іраном щодо ядерної проблематики. Першу угоду, підписану Бараком Обамою у 2015 році, Дональд Трамп раніше жорстко критикував, а потім розірвав, обіцяючи укласти «набагато кращу». Однак порівняння двох документів показує, що умови поточної угоди для США є менш вигідними.

Угода епохи Обами не вимагала прямих фінансових інвестицій із бюджету США. Вона передбачала поступове зняття санкцій лише після підтвердження МАГАТЕ щодо демонтажу ядерної інфраструктури. У новому меморандумі Трамп надає Ірану кошти авансом. США та їхні партнери зобов'язуються інвестувати в економіку колишнього противника 300 мільярдів доларів. Нафтові та банківські санкції знімаються фактично одразу після підписання документа.

Контроль за виконанням зобов'язань також став менш суворим. Якщо за Обами відстежувався кожен грам урану та кожна центрифуга, то зараз Тегеран дає лише розмите політичне обіцянку не виробляти ядерну зброю. Технічні деталі перенесено на етап остаточної угоди.

Політичні та військові поступки

США погодилися на значні військові поступки: зняття морської блокади та повний виведення військ із районів, прилеглих до Ормузької протоки, протягом 30 днів. Взаємно Іран зобов'язався розблокувати протоку та згорнути бойові дії своєї проксі-мережі.

Експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Іван Ус зазначає, що за фактичними результатами США повертаються до стану, який був до ескалації, але з суттєвою різницею — Іран отримує гроші на відновлення.

Сумніви розвідки та загрози ескалації

Всередині адміністрації США не всі впевнені в щирості намірів Тегерана. Директор ЦРУ Джон Реткліфф висловив Дональду Трампу серйозні сумніви щодо готовності Ірану виконувати умови у ядерній сфері. За даними розвідки, внутрішні обговорення іранських чиновників не відповідали тому, що вони говорили посередникам.

Трамп публічно попередив, що у разі порушення домовленостей США готові повернутися до силового сценарію. «Якщо мені це не сподобається, ми повернемося до ударів по них, будемо скидати бомби їм на голову», — заявив президент на саміті G7.

Однак політична кон'юнктура в США накладає обмеження на можливі дії. Термін для укладення остаточної домовленості закінчується у середині серпня, коли в країні розпочнеться активна кампанія перед виборами до Конгресу. До листопадового голосування Трампу доведеться ретельно зважувати ризики нової ескалації конфлікту.