---
title: "Третій шлях: Трамп відкинув і війну, і мирний договір з Іраном, зробивши ставку на економічне задушення"
description: "Трамп відкинув і війну, і мирний договір з Іраном, обравши третій шлях — економічне задушення. Рубіо в Парижі підтвердив: Вашингтон не піде на «беззмістовну угоду», а продовжуватиме тиснути на Тегеран без встановлених термінів."
date: 2026-11-11T08:57:50.610Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/tramp-iran-tretiy-shlyakh-ekonomichne-zadushennya
tags: [trump, iran, economic-sanctions, marco-rubio, g7, middle-east, us-foreign-policy]
author: "Андрій Косинко"
publisher: "XAB.info"
---

# Третій шлях: Трамп відкинув і війну, і мирний договір з Іраном, зробивши ставку на економічне задушення

![Дональд Трамп із піднятим кулаком у темному пальті та червоній краватці](https://xab.info/media/2026/11/11/tramp-irean-tretii-put-ekonomicheskoe-udushenie/tramp-irean-tretii-put-ekonomicheskoe-udushenie-1.webp)

## Ключові тези

- Трамп обрав третій сценарій щодо Ірану: не війна і не мирний договір, а посилення економічного тиску
- У команді Трампа були розбіжності: Ізраїль вимагав ударів, держави Перської затоки виступали проти
- Рубіо на зустрічі G7 у Парижі підтвердив, що Вашингтон не встановив термінів для економічної стратегії
- Блок прихильників економічного сценарію: Рубіо, Бессент, Реткліфф, Кушнер
- Туреччина, Ірак та Пакистан стурбовані подальшим посиленням тиску на Іран

Адміністрація президента США Дональда Трампа остаточно відмовилася від двох традиційних сценаріїв взаємодії з Іраном — відновлення військових ударів та укладення мирної угоди. Замість цього Вашингтон зробив ставку на третій шлях: систематичне посилення економічного тиску, який, за задумом Білого дому, має призвести до «задушення іранського режиму». Про це повідомляють американські чиновники, близькі до президента, посилаючись на внутрішні дискусії в команді Трампа.

### Розбіжності всередині команди: Ізраїль проти Перської затоки

За даними джерел видання, в оточенні президента виникли серйозні розбіжності щодо подальшої політики Вашингтона стосовно Тегерана. Різні групи посадовців спиралися на позиції союзників США на Близькому Сході. Ізраїль наполягав на відновленні військових ударів по іранських об'єктах, тоді як більшість держав Перської затоки виступали проти такого сценарію, побоюючись ескалації в регіоні. «Він шукав рішення, але не був упевнений, який шлях буде найкращим», — розповів американський чиновник, близький до президента, описуючи процес ухвалення рішення.

### Рубіо в Парижі: «Ми не підемо на беззмістовну угоду»

Позицію Вашингтона щодо Ірану державний секретар США Марко Рубіо представив у вівторок під час засідання за зачиненими дверима з главами МЗС країн G7 у Парижі. За його словами, адміністрація Трампа розглядає не лише два традиційні варіанти — відновлення війни чи укладення мирної угоди. «У президента є не лише два варіанти. Йдеться не просто про повернення до війни чи підписання кумедної мирної угоди. Ми не підемо на беззмістовну угоду. Третій варіант, який ми маємо, — продовжувати робити те, що ми робимо зараз», — заявив Рубіо. Він пояснив, що США продовжують завдавати значної економічної шкоди Ірану, а така політика має обмежити можливість Тегерана фінансувати терористичні угруповання та відновлювати свої збройні сили. Конкретних термінів реалізації цієї стратегії Вашингтон не встановлює: «Президент не перебуває під штучним тиском часу, а іранці самі завдають величезної шкоди своїй економіці», — підкреслив держсекретар.

### Хто в Білому домі за економічний тиск

За інформацією американських чиновників, Рубіо належав до групи представників адміністрації, які підтримували економічний сценарій тиску на Іран. До цього блоку також увійшли міністр фінансів Скотт Бессент, директор ЦРУ Джон Реткліфф та зять і радник президента Джаред Кушнер. Ці посадовці не підтримували відновлення бойових дій і водночас сумнівалися, що за нинішньої позиції Тегерана вдасться досягти домовленостей на умовах, вигідних для США. Саме тому вони наполягали на продовженні економічного тиску як альтернативному варіанті, що не потребує ані військового сценарію ескалації, ані поступок у переговорному процесі.

### Тривога союзників та ультиматум Тегерана

Водночас плани Вашингтона викликають занепокоєння у частини його союзників. Туреччина, Ірак та Пакистан висловили стурбованість наміром Трампа й надалі посилювати економічний тиск на Іран, побоюючись гуманітарних та економічних наслідків для регіону. На тлі цих заяв Іран раніше висунув США жорсткий ультиматум щодо завершення війни. Сам Дональд Трамп, своєю чергою, заявив, що американські війська відновлять удари по Ірану, якщо в переговорах щодо ядерної угоди та відкриття Ормузької протоки не буде прогресу. Таким чином, третій сценарій, обраний Білим домом, фактично перетворюється на тривалу кампанію економічного виснаження, в якій жодна зі сторін поки що не готова йти на суттєві поступки.

## Перевірка фактів і джерела

- [Не война и не мир: СМИ раскрыли новую стратегию Трампа по Ирану](https://www.rbc.ua/ukr/news/viyna-i-mir-zmi-rozkrili-novu-strategiyu-1794385601.html) - Єдине надане джерело. Усі цитати, імена посадовців та описи внутрішніх розбіжностей взяті з цього матеріалу. Перехресна перевірка за іншими джерелами неможлива через відсутність додаткових посилань.

## Часті запитання

### Який третій сценарій обрав Трамп щодо Ірану?

Адміністрація Трампа зробила ставку на посилення економічного тиску на Іран без встановлених термінів. За словами Рубіо, мета — обмежити можливість Тегерана фінансувати терористичні угруповання та відновлювати збройні сили.

### Хто в команді Трампа підтримував економічний сценарій?

До групи прихильників економічного тиску, за даними американських чиновників, належали держсекретар Марко Рубіо, міністр фінансів Скотт Бессент, директор ЦРУ Джон Реткліфф та радник президента Джаред Кушнер.

### Які країни стурбовані політикою США щодо Ірану?

Туреччина, Ірак та Пакистан висловили стурбованість наміром Вашингтона й надалі посилювати економічний тиск на Іран.

### Чи встановив Вашингтон терміни для економічної стратегії?

Ні. Рубіо підкреслив, що президент «не перебуває під штучним тиском часу», і конкретних термінів реалізації стратегії не встановлюється.