Президент США Дональд Трамп під час передвиборчого заходу піддав різкій критиці владу Норвегії, назвавши державу «країною-відстійником» через неотриману ним Нобелівську премію миру. У відповідь на гучні заяви американський лідер отримав офіційний коментар від міністра закордонних справ Норвегії Еспена Барта Ейде, який нагадав про незалежність Нобелівського комітету.

Критика з боку Білого дому та позиція Осло

Виступаючи перед прихильниками, американський політик заявив, що Норвегія перетворилася на «країну-відстійник» виключно з тієї причини, що комітет досі не присудив йому престижну міжнародну нагороду. Подібні випади викликали негайну реакцію норвезького зовнішньополітичного відомства. Глава МЗС Еспен Барт Ейде підкреслив, що президент США чудово обізнаний про процедуру вибору лауреатів та статус організації.

За словами норвезького міністра, Нобелівський комітет є повністю незалежним інститутом, про що влада країни неодноразово нагадувала в минулому. Осло незмінно дотримується позиції невтручання в роботу незалежних експертів, які визначають володарів премії миру незалежно від політичної кон'юнктури чи побажань лідерів світових держав.

Підсумки Нобелівської кампанії 2026 року

Конфлікт розгорнувся на тлі нещодавнього оголошення лауреатів престижних нагород. Норвезький Нобелівський комітет офіційно оголосив лауреата премії миру 2026 року, якою стала відома південноафриканська правозащитниця Наві Піллей. Комітет відзначив її багаторічні зусилля щодо просування миру та зміцнення позицій міжнародного права в усьому світі.

Крім того, в межах Нобелівського сезону було оголошено переможців у інших номінаціях. Зокрема, лауреатом премії з літератури було визнано канадську письменницю Енн Карсон. Журі відзначило її сміливу творчість, що веде діалог із класичною традицією та формує нові стандарти для сучасної літератури.

Передісторія відносин та венесуельський слід

Напруженість навколо Нобелівської премії має довгу історію. Минулого року комітет прийняв рішення присудити премію миру венесуельському політику Марії Коріні Мачадо, яка публічно заявила про намір присвятити нагороду Дональду Трампу. Тоді адміністрація президента США охарактеризувала це рішення як політично ангажоване, після чого у Трампа відбулася телефонна розмова з Мачадо.

Пізніше, 16 січня, ситуація отримала розвиток, коли Марія Коріні Мачадо передала свою Нобелівську медаль особисто Дональду Трампу. Це сталося після того, як Сполучені Штати провели силову операцію у Венесуелі та захопили чинного главу держави Ніколаса Мадуро, що додало драматизму в дипломатичні відносини Вашингтона та Осло.

Значення інциденту в контексті міжнародної політики

Останні висловлювання американського лідера демонструють збереження напруження у дипломатичній сфері між США та скандинавськими країнами. Питання престижних міжнародних премій нерідко стає інструментом політичного тиску та публічної риторики. Реакція норвезького МЗС підтверджує твердість Осло у відстоюванні інституційної незалежності Нобелівського комітету, незважаючи на тиск з боку Вашингтона.