5 листопада 2026 року президент США Дональд Трамп вперше після проміжних виборів до Конгресу провів зустріч із ключовими радниками з національної безпеки, на якій обговорювалися подальші кроки Вашингтона щодо Ірану. За даними видання Axios, очільник Білого дому не поспішає з остаточним рішенням і, за словами джерел, розглядає три варіанти розвитку подій: укладення мирної угоди, відновлення бойових дій або посилення економічного тиску на Тегеран.

Три сценарії та три табори в оточенні президента

Кожен із трьох сценаріїв, за відомостями джерел, спирається на підтримку окремої групи в адміністрації. Віцепрезидент Джей Ді Венс і спецпосланник президента Стів Віткофф виступають за укладення угоди, аргументуючи тим, що відновлення війни може не покращити ситуацію; ту ж позицію, як повідомляється, поділяє більшість країн Перської затоки. Натомість прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та міністр оборони США Піт Гегсет наполягають на відновленні військових дій. Третій табір — міністр фінансів Скотт Бессент, директор ЦРУ Джон Раткліфф та держсекретар Марко Рубіо — радить зберегти статус-кво «ні війни, ні угоди». Як зазначає WSJ, в адміністрації посилилися розбіжності: частина чиновників закликає відновити удари, але встигнути укласти мир до президентських виборів 2028 року, інші радять прийняти втрати і згорнути операцію.

Активна дипломатія та роль регіональних посередників

Поки Трамп зважував варіанти, у четвер тривала активна дипломатія: глава МЗС Ірану Аббас Аракчі провів серію телефонних переговорів із регіональними посередниками з Катару, Саудівської Аравії, Туреччини, ОАЕ, Оману та Єгипту. Катарські посередники, за даними джерел, продовжують обговорення з іранською стороною та Білим домом щодо проєкту пропозиції, який передбачає низку кроків, що їх сторони мають вжити протягом двох днів для зміцнення взаємної довіри з метою укладення ширшої угоди.

Зустріч Резаї та Путіна у Кремлі

5 листопада секретар Вищої ради нацбезпеки Ірану Мохсен Резаї — ключовий учасник непрямих переговорів зі США — зустрівся з Володимиром Путіним у Кремлі. Зустріч відбулася за кілька днів після телефонної розмови Путіна і Резаї та пропозицій російського президента виступити посередником між США та Іраном. За словами Резаї, він передав Путіну послання від верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї, а Путін підкреслив готовність спробувати допомогти покласти край війні. «Ми повідомили пану Путину, що висунули американцям сім умов щодо дипломатії, і що доти, доки американці не виконають наші сім умов, ні Ормузька протока не буде відкрита, ні жодних переговорів не буде», — заявив Резаї після зустрічі.

Військова підготовка США на тлі невизначеності

Тим часом, за словами американського чиновника, Центральне командування США (CENTCOM) завершує підготовку до можливого відновлення масштабних бойових дій в Ірані, хоча нового розпорядження з Вашингтона поки не надходило. Одним із індикаторів можливих ударів може стати прибуття на Близький Схід третьої авіаносної ударної групи ВМС США. За даними джерела, авіаносець USS Theodore Roosevelt та його ударна група з п'ятниці проведуть кілька днів у Сінгапурі із заходженням у порт і не досягнуть зони відповідальності Центрального командування раніше середини листопада.

Політичне тло: демократи контролюють Конгрес

Рішення щодо Ірану ухвалюються на тлі результатів проміжних виборів 3 листопада, за підсумками яких демократи здобули контроль над обома палатами Конгресу. Вчорашні заяви Трампа журналістам додали контексту: президент заявив, що йому «не хочеться руйнувати решту Ірану», але не виключив, що йому «доведеться це зробити». Таким чином, у найближчі дні вибір між дипломатією, тиском і силою визначатиметься як позиціями всередині адміністрації, так і ходом непрямих переговорів за участю регіональних посередників і Росії.