Ситуація на Близькому Сході різко загострилася після заяви президента США Дональда Трампа. Знаходячись в Анкарі на саміті НАТО, американський лідер вранці 8 липня офіційно оголосив про припинення дії режиму припинення вогню з Іраном і анонсував нові військові удари по країні.
Трамп заявив, що більше не зацікавлений у переговорах з Тегераном, назвавши іранське керівництво «підонками» та «хворими людьми». На його думку, США планують завдати потужних ударів по цивільній інфраструктурі Ірану, а також захопити стратегічно важливий острів Харк.
Від дипломатії до війни: як руйнувалася угода
Всього кілька тижнів тому здавалося, що конфлікт близький до завершення. З кінця весни між США та Ісламською Республікою діяло перемир'я, а 17 червня сторони підписали рамкову угоду. Іран мав гарантувати свободу судноплавства в Ормузькій протоці та відмовитися від ядерної програми, отримавши натомість компенсацію та преференції.
Однак наприкінці червня ситуація вийшла з-під контролю. В Ормузькій протоці були атаковані три вантажні судна, що стало прямим порушенням домовленостей. У відповідь американські війська завдали серії ударів по військових об'єктах на півдні Ірану. Тегеран оголосив про контратаки, про що свідчили повідомлення про небезпеку обстрілів у Бахрейні та Кувейті.
Президент США звинуватив іранців у спотворенні фактів та порушенні режиму припинення вогню. Трамп зазначив, що іранські представники публічно заперечували обговорення заборони на ядерну зброю, хоча це було ключовим пунктом угоди. У пориві емоцій він навіть оговорився, назвавши Іран «Ісламською Республікою Японія».
Відповідь Тегерана та реакція ринків
Іранське керівництво відповіло на загрози жорсткою риторикою. Контр-адмірал Хабіболла Сайярі, начальник штабу іранської армії, попередив, що будь-яка спроба висадки військ на узбережжі Ірану призведе до того, що ворог «потрапить у пекло, звідки не буде порятунку».
Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф написав у соцмережах: «Епоха переслідувань та вишукування закінчилася. Ми не здаємося». Центральний штаб Хатам аль-Анбія також попередив, що будь-які країни, що підтримують сили США, будуть вважатися законною ціллю для іранських збройних сил.
Військові заяви негайно відбилися на світовій економіці. Фондові ринки Європи та Азії за добу впали приблизно на 2%, тоді як ціни на нафту зросли більш ніж на 6%. Країни Перської затоки вже готуються до відбиття можливих атак, а надії на відновлення стабільності в регіоні знову відкладаються на невизначений термін.