Вашингтон демонструє помітний розворот у політиці на російському та українському треках, який у Києві пов'язують із наближенням проміжних виборів до Конгресу США. Після того як у середині вересня законодавці ухвалили санкційний законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя, очікуваний у середині жовтня старт обмежень не відбувся повною мірою: замість посилення тиску на Москву адміністрація Дональда Трампа почала шукати можливості для домовленостей із Кремлем і посилила публічну критику України та особисто президента Володимира Зеленського. Про це в матеріалі «Ультиматум без гарантій. Як Трамп викручує руки Зеленському, а Путін готує важку зиму» повідомляє РБК-Україна.
Санкційний законопроєкт ухвалено, але в дію не введено
Конгрес США в середині вересня остаточно ухвалив пакет санкцій, підготовлений сенаторами Гремом і Блюменталем. За первинними очікуваннями, вже до середини жовтня документ мав почати діяти, принаймні частково, що мало посилити тиск на російську економіку. Однак, за даними видання, Трамп обрав інший курс: жорсткі обмеження не стали інструментом політики, а поступилися місцем пошуку каналів домовленостей із Москвою. Фактично ухвалений законопроєкт виявився замороженим на етапі реалізації, що саме по собі стало сигналом зміни пріоритетів у Білому домі.
«Дизельна угода» як перший жест
Одним із найпомітніших проявів нової лінії стала так звана «дизельна угода», яка дозволила Росії відновити постачання палива на зовнішні ринки. Для російської економіки це, за оцінкою західних спостерігачів, не обов'язково означає кардинальні зміни, проте сам факт послаблення обмежень був розцінений як сигнал готовності Вашингтона до прагматичної співпраці з Москвою. За словами поінформованого співрозмовника РБК-Україна в українській владі, американська сторона виходить із того, що поступками можна схилити Росію до переговорів і врешті-решт домогтися перемир'я або мирної угоди.
Арктика, газ і «Лукойл»: меню пропозицій Кремлю
Дизельне паливо, за даними західних медіа, може стати лише одним із напрямків потенційного зближення. Серед пропозицій, які обговорюють американські представники, згадуються відновлення постачання російського газу до Європи, рамкова угода про безпеку за участю Росії та європейських країн, а також питання заморожених закордонних активів компанії «Лукойл». Як зазначив той самий співрозмовник видання, «Дмитрієв їх активно спокушає всілякими історіями, як про багатства Арктики, які вони спільно можуть освоювати». Такий підхід передбачає, що економічні перспективи мають стати для Кремля стимулом сісти за стіл переговорів, але, на думку експертів, несе ризик: Росія може отримати додаткові економічні можливості, не зробивши суттєвих кроків назустріч миру.
Вибори до Конгресу як прихований драйвер
Додатковим поясненням дій Трампа є наближення проміжних виборів до Конгресу, призначених на 3 листопада. Президенту США важливо демонструвати успіхи своєї адміністрації, хоча це не обов'язково допомагає Республіканській партії зберегти контроль над обома палатами. У такій конфігурації зниження цін на пальне і запевнення в тому, що війна з Іраном «майже виграна», можуть стати вагомими аргументами перед американським виборцем. Таким чином, зовнішньополітичні поступки Москві частково обслуговують внутрішньополітичний порядок денний Білого дому.
Атака на Зеленського і міф про ракети Tomahawk
На тлі зближення з Кремлем Трамп помітно активізував критику на адресу Зеленського: він звинувачував українського президента в небажанні укладати угоду, говорив про необхідність обрати нового лідера України та піддавав сумніву використання американської допомоги за адміністрації Джо Байдена. Окремо президент США поширював твердження про нібито наявну торгівлю Україною американськими крилатими ракетами Tomahawk, хоча, як зазначає РБК-Україна, Україна таких ракет від США не отримувала. Серед джерел, на які посилався Трамп, було інтерв'ю колишньої прессекретарки Зеленського Юлії Мендель.
Неофіційні канали працюють, але прориву немає
Незважаючи на публічну перепалку, між Києвом і Вашингтоном тривали неофіційні дипломатичні контакти. За інформацією видання, минулого тижня українська сторона шукала можливість організувати нову зустріч з американськими представниками в Європі, де в той момент перебував Зеленський. «Якщо вдасться з Віткоффом і Кушнером зустрітися, то, може, спробували б протиснути тему дрон-діла зі США, якось дискусію в той бік повернути», — розповідав один із поінформованих співрозмовників РБК-Україна. При цьому, як наголошує видання, наразі немає підстав говорити про суттєве поліпшення відносин між Києвом і Вашингтоном.
