У дипломатичному просторі навколо Ірану розгортається новий виток суперечностей. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон та Тегеран відновили контакти за запитом самої Ісламської Республіки. На його думку, у цьому процесі посередницьку роль відіграють Саудівська Аравія, ОАЕ та, зокрема, Катар. Однак реакція з Тегерану була миттєвою та категоричною: Іран негайно спростував інформацію про прямі переговори зі США.
Розрив у позиціях: що заявляють офіційні особи
Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що жодних прямих переговорів з американською стороною не велося. Це свідчення про збереження глибоких розбіжностей між двома державами. Тоді як Білий дім повідомляє про досягнення «базових рамок» для угоди, іранські військові називають такі твердження «недостовірною» інформацією, спрямованою на посилення тиску на країни Перської затоки.
Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї підтвердив, що Тегеран не веде діалог із Вашингтоном. Натомість, на його словах, країна обговорює з Оманом заходи щодо забезпечення морської безпеки в регіоні.
Ормузька протока: ключ до розблокування ситуації
Центральним елементом поточних суперечок залишається Ормузька протока. Дональд Трамп окреслив чітку послідовність дій: першочерговим завданням є відновлення судноплавства через цей стратегічно важливий маршрут, і лише після цього можна переходити до обговорення іранської ядерної програми.
Згідно з даними Білого дому, повне відновлення роботи протоки — це перший крок, тоді як довгостроковою метою залишається денуклеаризація Ірану. Ормузька протока продовжує залишатися головним пунктом розбіжностей. Після авіаударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого 2026 року Тегеран фактично заблокував судноплавство. Через цей вузький водний шлях проходить близько чверті світового обсягу морських перевезень нафти, і його закриття занургло глобальний енергетичний ринок у стан сильної волатильності.
Історія невдач та нові надії
Ситуація в регіоні залишається надзвичайно крихкою. Ще у червні 2026 року сторони досягли меморандуму про взаєморозуміння, спрямованого на деескалацію напруги та поступове відновлення активності в протоці. Однак подальші відповідні атаки швидко зірвали цей процес, і перспективи угоди здавалися туманними.
На цьому фоні Трамп повідомив, що скасував план масштабного нападу на Іран після отримання запиту від Тегерану та низки країн Близького Сходу. Спостерігачі відзначають, що суперечливі заяви Вашингтона та Тегерану відображають суттєвий розрив у позиціях. Перспектива відновлення діалогу та зниження напруги в Перській затоці залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс щодо питань судноплавства та ядерної програми.
