Напередодні проміжних виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада, адміністрація Дональда Трампа різко змінила тон щодо Києва, обмежуючи передачу розвідданих і доступ до супутникового зв'язку Starlink, і водночас намагається задобрити Москву. Паралельно Росія, не досягнувши прориву на фронті, робить ставку на зимовий терор проти української енергетики. Саме в цьому контексті 9 жовтня пройшли чергові переговори української делегації з американською в Маямі, куди команду з Києва додатково посилили європейські учасники.

Маямі, 9 жовтня: скромні очікування та відмова Москви від перемир'я

За словами причетних до переговорного процесу, очікування від зустрічі в Маямі були відверто скромними. Росія, як зазначали співрозмовники, відмовлялася укладати навіть обмежені перемир'я, не кажучи вже про вихід на будь-який стабільний мир. Один із поінформованих джерел в українській владі вказував, що Москва почала пов'язувати навіть енергетичне перемир'я зі зняттям із себе санкцій. Американська сторона, натомість, виглядала більш схильною до протилежного підходу. У Києві також розраховували, що набуде чинності, хоча б частково, ухвалений Конгресом у середині вересня санкційний законопроєкт Грема–Блюменталя, частковий вступ у силу якого очікувався в середині жовтня.

«Дизельна угода» та розворот політики США

Як з'ясовували західні ЗМІ, найбільш резонансною стала так звана «дизельна угода» з Кремлем, завдяки якій Росія несподівано отримала з-за океану підтримку для своєї проблемної економіки, хоча стратегічно гіпотетичні доходи від продажу дизеля у США на стан її економіки суттєвого впливу не справлять. За даними західних медіа, ця угода стала лише верхівкою нового підходу США до ведення справ із Росією. Інформований співрозмовник в українській владі пояснював, що американці «свято вірять», ніби улещуванням Росії вдасться посадити її за стіл переговорів і домогтися перемир'я чи миру, а голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, за його словами, активно пропонує спільне освоєння багатств Арктики.

Що США готові запропонувати Росії

Серед пропозицій, які, за даними західних ЗМІ, американці готові зробити Москві, згадуються відновлення продажу російського газу до Європи, якесь «рамкова угода безпеки», яку європейці нібито мають укласти з РФ, а також цілком прагматичний інтерес американських переговорників до заморожених закордонних активів російського «Лукойлу». За оцінкою співрозмовників видання, мотивація такого розвороту, крім імовірних фінансових інтересів оточення Трампа, очевидна: вибори до Конгресу, що наближаються.

Вибори до Конгресу як двигун політики

Попри заяви Трампа про те, як добре йдуть справи у США за його керівництва, і про те, що війна з Іраном «майже виграна», а соціологи «продалися демократам», шанси Республіканської партії втримати обидві палати Конгресу залишаються низькими. Згідно з даними проєкту Race to the White House, імовірність збереження більшості в Палаті представників становить 11,5%, а в Сенаті — 27,6%. На цьому тлі різкий розворот у бік Росії логічно супроводжувався вербальними атаками на Україну та особисто на Володимира Зеленського: у хід пішли аргументи про «небажання Зеленського укладати угоду», про необхідність українцям «обрати нового президента», про суми, які, за словами Трампа, Зеленський виманив у Джо Байдена, і про те, що в усьому винен Барак Обама.

Епізод з «Tomahawk» і паралелі з минулою весною

Не обійшлося і без новинки: Трамп заявив, що Україна нібито активно торгувала на відкритому ринку американськими крилатими ракетами Tomahawk, які, як зазначає видання, насправді від США вона ніколи не отримувала. Підкріплював свої слова президент США, зокрема, посиланнями на інтерв'ю експрессекретарки Зеленського Юлії Мендель. Ситуація почала нагадувати події початку минулої весни після скандалу в Овальному кабінеті, з тією різницею, що цього разу важко було дорікнути Зеленському чи українській команді в помилковій поведінці. У Києві закликали утриматися від передчасних та емоційних оцінок і зберегти стриману позицію.

Зимовий сценарій: чи є перспектива перемир'я

Таким чином, за бурхливими публічними розбірками між Києвом і Вашингтоном ховається глибша логіка: спроба Трампа задобрити Москву перед виборами до Конгресу та водночас тиск на Україну. Для Києва ключовим залишається питання, чого варто чекати взимку, коли Москва робить ставку на удари по енергетиці, і чи є взагалі реалістична перспектива перемир'я. За наявними даними, Росія продовжує пов'язувати будь-які поступки зі зняттям санкцій, що робить вихід на стабільний мир у ближній перспективі вкрай складним.