Саміт НАТО в Анкарі став ареною для одного з найгостріших дипломатичних заяв 2026 року. Президент США Дональд Трамп, виступаючи на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським, офіційно виключив Москву зі списку можливих майданчиків для переговорів між лідерами України та Росії. Це рішення, оголошене 8 липня, ставить хрест на ініціативі Кремля та змінює вектор дипломатичного врегулювання конфлікту.

Крах сценарію «Москва»

Ситуація загострилася після серії телефонних консультацій між Вашингтоном та Москвою. Російська сторона, як стало відомо зі заяви американського лідера, наполягала на тому, щоб зустріч відбулася на території РФ. Однак Трамп категорично відкинув цей варіант, назвавши його нежиттєздатним. На його думку, проведення саміту в столиці Росії суперечить не лише протоколу, а й поточній геополітичній реальності.

Головний аргумент Білого дому простий і логічний: в умовах триваючих бойових дій та відсутності гарантій безпеки запрошення українського президента до Москви є неприйнятним. Трамп підкреслив, що переговорний процес має бути перенесено на міжнародну нейтральну платформу, здатну забезпечити рівні умови для всіх учасників.

Позиція Києва: технічні та політичні бар'єри

Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію для міжнародних ЗМІ, підтримав позицію Вашингтона, але додав власні аргументи, що стосуються безпеки. Він вказав на деструктивні інфраструктурні фактори, які роблять візит до Москви неможливим. Зокрема, український лідер згадав про регулярну присутність безпілотних літальних апаратів у повітряному просторі столичного регіону. На його думку, це створює непереможні технічні та політичні перешкоди для будь-якого візиту.

Новий вектор: нейтральні майданчики

Попри жорсткий відмова від російської пропозиції, адміністрація США зберігає поміркований оптимістичний прогноз. В експертному середовищі вже названо найбільш ймовірні локації для проведення подальших раундів консультацій. До списку фаворитів входять столиці держав, що займають нейтральну або посередницьку позицію. На даний момент як основні кандидати розглядаються Туреччина та Саудівська Аравія.

Важливо зазначити, що за підсумками попередніх закритих переговорів із Кремлем американська сторона зафіксувала декларативну готовність Росії до обговорення фіналізації конфлікту. Це дає надію на те, що, попри розбіжності щодо географії, сам процес може бути запущено у короткостроковій перспективі.

Дипломатичний протокол та гарантії безпеки

Організація міждержавних переговорів в умовах воєнного стану суворо регулюється нормами міжнародного публічного права. Дипломатичний протокол передбачає надання взаємних гарантій безпеки, що традиційно вимагає залучення третіх країн-гарантів та вибору демілітаризованих зон. Саме тому вибір майданчика стає не просто питанням зручності, а ключовою умовою для початку діалогу.

На даний момент офіційні графіки та рамкові умови зустрічі не затверджені, але саміт в Анкарі показав, що сторони готові шукати компроміс, хоча й на жорстких умовах. Ймовірність досягнення угоди, за оцінками Білого дому, залишається вищою за середньоринкові очікування, що підтверджує ефективність поточного дипломатичного треку.