Президент США Дональд Трамп заявив, що не має наміру посилювати санкційний тиск на Росію, оскільки, за його словами, Вашингтон і Москва ніколи раніше не були так близько до угоди щодо України. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповіді американського лідера журналістам у Білому домі. Заява пролунала на тлі заморожування раніше ухваленого закону про санкції проти РФ та активної дипломатичної активності, спрямованої на пошук умов для припинення бойових дій.

«Ми ближче, ніж будь-коли»: заява Трампа в Білому домі

Відповідаючи на запитання преси, Трамп повідомив, що нещодавно провів розмову з президентом Росії Володимиром Путіним про завершення війни з Україною та висловив упевненість у тому, що сторони наближаються до вирішення. «Думаю, ми наближаємося до цього. Можливо, зараз ми ближче, ніж будь-коли раніше», — заявив він. За його словами, саме близькість до можливої угоди та «делікатний» характер переговорів роблять небажаним запровадження нових обмежень у цей момент: «А коли ви близькі до угоди та ведете дуже делікатні переговори, то не запроваджуєте нові санкції», — пояснив президент США.

Заморожування «закону Грема» та збережена загроза нових обмежень

Рішення не посилювати тиск вписується у ширший контекст: минулого тижня Трамп заморозив закон про санкції проти Росії, пояснивши крок небажанням відштовхнути Москву від переговорів. Раніше, 17 жовтня, за даними RFI, він підписав указ про скасування санкцій, передбачених так званим «законом Грема», одним із ключових положень якого, за даними «Комерсанта», були мита до 500% на імпортні товари з РФ та до 100% щодо п'яти найбільших банків. При цьому Трамп наголосив, що зберігає за собою право запровадити нові обмеження проти Росії будь-якої миті, проте не уточнив, за яких саме умов це станеться.

Сценарій G20 та питання тиску на переговорні позиції

За даними ЗМІ, Трамп розраховує, що Володимир Зеленський та Володимир Путін підпишуть мирну угоду на саміті G20, який, як очікується, відбудеться у грудні у Флориді. У публікаціях наголошується, що переговорний процес може супроводжуватися тиском на Україну. Паралельно Москва, за наявними свідченнями, демонструє готовність повернутися до переговорів з Україною та США: спецпосланець Трампа Стів Віткофф після зустрічі з Путіним заявив про наявність передумов для припинення вогню та, за повідомленнями, привіз до Москви відповідні документи. Водночас Україна, США та Європа провели тристоронні консультації в Норвегії, де, як зазначається, були розроблені нові мирні ініціативи.

Реакція Києва та Брюсселя

У Києві реакцію на кроки Вашингтона оцінили критично: президент Володимир Зеленський заявив, що дії США виглядають як спроба схилити Україну до капітуляції. У Європі, натомість, курс на збереження санкційного режиму підтвердили: за даними «Газети.ua», Європейський Союз не планує послаблювати санкції проти Росії, незважаючи на рішення Трампа про послаблення санкційного тиску, а європейські лідери наголосили на необхідності збереження обмежень. Таким чином, позиція Вашингтона про «близькість до миру» і відмову від нових санкцій поки що не збігається з підходами Києва та Брюсселя, що зберігає розбіжності в оцінці перспектив переговорів.