12 вересня 2026 року президент США Дональд Трамп під час двосторонньої зустрічі з прем'єр-міністром Ірландії Майклом Мартіном публічно висловився на користь воз'єднання острова Ірландія. «Я не хочу створювати проблем, але скажу вам чесно, я дуже хочу бачити його об'єднаним. Думаю, це станеться рано чи пізно. Тож чому б не зробити це зараз?» — заявив американський лідер. За його словами, воз'єднання острова після більш ніж століття стало б «чудовою подією». Виступ пролунав на тлі вже склалого дипломатичного тертя між Вашингтоном та Лондоном з ірландського питання.

Контекст зустрічі та формулювання заклику

Слова Трампа були промовлені в рамках двостороннього контакту з ірландським прем'єром Майклом Мартіном і були оцінені спостерігачами як прямий публічний сигнал на підтримку ідеї єдиного острова. Американський лідер підкреслив, що не намірений «створювати проблем», проте відкрито заявив про особисте бажання побачити об'єднання і про те, що цей процес «станеться рано чи пізно». Саме це формулювання — визнання неминучості воз'єднання та заклик прискорити його — стало тригером для реакції британської сторони та юніоністських сил у Північній Ірландії.

Реакція Лондона та Белфаста

Британський уряд відхилив заяви Трампа, заявивши, що якихось планів щодо проведення референдуму про статус Північної Ірландії немає. Британці та пробританські сили в Белфасті рішуче засудили висловлювання американського президента. Лідер Демократичної юніоністської партії в Північній Ірландії Гевін Робінсон у соціальних мережах підкреслив, що майбутнє регіону має визначатися його власним народом. Ці коментарі пролунали через кілька тижнів після того, як прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бурнем заявив, що проведення референдуму про вихід Північної Ірландії зі складу Сполученого Королівства «не розглядається».

Белфастська угода як правовий каркас

Ключовим обмеженням у цій дискусії залишається Белфастська угода 1998 року. Згідно з її положеннями, будь-які зміни статусу Північної Ірландії можуть бути внесені лише за допомогою офіційного референдуму. Це означає, що публічний заклик Трампа до воз'єднання не має прямого правового механізму реалізації без проведення такого голосування, що й підкреслює британська сторона, наполягаючи на відсутності планів референдуму.

Суперечливі дані

У доступних російськомовних зведеннях події 12 вересня фіксуються незбіги, які важливо відобразити чесно. По-перше, у частині першоджерел заклик Трампа описується зі суперечливим формулюванням, що пов'язує воз'єднання Республіки Ірландія та Північної Ірландії «у складі Сполученого Королівства», що логічно не узгоджується зі стандартним розумінням воз'єднання острова та з позицією Лондона, що відхиляє будь-які зміни статусу. По-друге, позиції сторін принципово розходяться: Вашингтон (у особі президента) виступає за прискорення об'єднання, Лондон та юніоністи в Белфасті — проти та наполягають, що рішення може прийматися лише народом регіону через референдум. Таким чином, єдиної узгодженої картини щодо юридичного сенсу та бажаного результату заяви на момент публікації не існує.

Загалом висловлювання Трампа 12 вересня 2026 року посиліло дипломатичне напруження між США та Великою Британією з ірландського питання. Поки британська сторона та юніоністські партії тримаються лінії, закріпленої Белфастською угодою, — статус може змінюватися лише через референдум, — публічні заклики американського лідера залишаються політичним сигналом, а не кроком до практичної реалізації, що й визначає подальшу динаміку дискусії.