Глобальна логістична карта зазнає фундаментальних змін. Китай та Казахстан оголосили про масштабне розширення Міжнародного транспортного маршруту «Транскаспійський» (МТМТ), відомого також як Середній коридор. Цей шлях, що з'єднує Азію та Європу через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, має стати альтернативою традиційному транзиту через територію Росії.

Стратегія обходу та масштаб інвестицій

Причини перенаправлення товаропотоків лежать на поверхні. У офіційних повідомленнях прямо вказуються «токсичність, підсанкційність та ненадійність Росії» як ключові фактори, що спонукають Пекін до пошуку безпечних альтернатив. Крім того, Китай прагне скоротити ризики, пов'язані з нестабільними морськими маршрутами.

Попри те, що логістика через Середній коридор складніша через необхідність поєднувати залізничні перевезення з морськими переправами та проходити митні процедури в п'яти країнах, економічний інтерес переважає складнощі. Загальна довжина маршруту перевищує 4 250 км, причому найдовша його частина проходить територією Казахстану.

Для реалізації амбітних планів національний оператор «Казахстанські залізниці» (КТЖ) анонсував інвестиційну програму. До 2030 року компанія планує вкласти близько $10 млрд у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури.

Інфраструктурний стрибок: нові шляхи та флот

Стратегія розвитку включає конкретні інженерні проекти. Уже у 2026 році планується будівництво 900 км нових залізничних колій. Особлива увага приділяється ділянці Аягоз – Бахти, де буде прокладено близько 300 км рейок. Це дозволить створити третій залізничний перехід між Казахстаном та Китаєм.

Очікується, що реалізація цих проектів дозволить збільшити пропускну здатність напрямку з поточних 55 млн тонн до 100 млн тонн вантажів щороку до 2030 року.

Значні кошти спрямовуються також на вирішення проблем на Каспії. Для усунення логістичних обмежень КТЖ інвестує понад $100 млн у будівництво шести нових вантажних суден. Вони забезпечуватимуть перевезення між портами Актау, Курык та Баку, прискорюючи проходження транзиту через водну перепону.

Фінансування через IPO та зростання показників

Для залучення капіталу компанія готується до проведення IPO (первинного публічного розміщення акцій) у 2026 році. Можливий листінг на біржах Лондона, Гонконгу та Казахстану. Отримані кошти будуть спрямовані на оновлення рухомого складу та подальший розвиток транспортних маршрутів.

Динаміка перевезень вже демонструє зростання: обсяги збільшилися з 2,76 млн тонн у 2023 році до 4,48 млн тонн у 2024-му. У 2025 році показник склав 4,12 млн тонн. Тільки за перший квартал 2026 року по маршруту пройшло близько 173 контейнерних поїздів. У КТЖ розраховують, що до кінця року кількість поїздів досягне 600, а у 2027 році може зрости ще на 67%.

Геополітичні наслідки для Росії

За словами аналітиків, вихід МТМТ на повну потужність несе серйозні ризики для російської економіки. Росія може остаточно втратити роль головного сухопутного транзитного коридору між Азією та Європою, що призведе до значних фінансових втрат.

Ситуацію ускладнює поточна військова обстановка. 29 травня українська розвідка повідомляла, що Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістичних маршрутах російських військ на півдні України. Зокрема, порушується функціонування сухопутного сполучення між окупованим Кримом та захопленими територіями Донецької області, а також знищується військова техніка противника в тилу, що робить транзит через РФ ще менш привабливим для міжнародних партнерів.