За даними видання The Atlantic, на які посилається РБК-Україна, президент США Дональд Трамп має намір зробити підписання мирної угоди між Україною та Росією центральною подією саміту G20, який, як очікується, пройде у грудні в штаті Флорида. Американський лідер розглядає такий документ як завершальний акорд цілої серії дипломатичних кроків, які Вашингтон робить в останні місяці. На поточний момент, 21 жовтня 2026 року, ця ініціатива стає одним із ключових сюжетів навколо врегулювання конфлікту, оскільки від її реалізації залежить подальша траєкторія переговорів.

Сценарій «особистого посередництва»

За відомостями радників американського президента, Трамп розраховує особисто опинитися між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним у момент підписання документа. Такий формат, за оцінками близьких до Білого дому джерел, має підкреслити роль США як головного арбітра процесу та зафіксувати американське лідерство в дипломатії. Саме тому вибір майданчика — саміту G20 у Флориді — не випадковий: він дозволяє зібрати всіх ключових учасників в одній точці та оформити угоду в присутності світових лідерів.

Тиск як інструмент

Водночас, за тими ж даними, Вашингтон розглядає можливість жорсткого тиску на українську сторону задля досягнення потрібного результату. У близькому оточенні президента, як цитує видання одне з джерел, лунають різкі оцінки: «Він сказився на Україну і хоче, щоб Зеленський пішов». Крім того, в оточенні Трампа війну сприймають як перешкоду для майбутніх економічних угод із Росією — йдеться про відновлення контрактів щодо дизельного пального, видобутку рідкісних корисних копалин та інших ресурсів. Для цього, за відомостями видання, від України можуть вимагати відмови від претензій на Донбас.

Позиція Києва

Українські чиновники, зі свого боку, висловлюють занепокоєння тим, що ключові рішення ухвалюються без участі Києва. «Нас турбує, що вони розглядають це як нову Ялтинську конференцію, щоб розділити світ на сфери впливу», — заявив один з українських офіційних осіб. При цьому Володимир Зеленський підтвердив участь у саміті G20 і готовність до зустрічі з Путіним для вироблення справедливої угоди, проте категорично відмовився від будь-яких територіальних поступки на користь агресора. Українська сторона відкидає ультимативні вимоги, попри готовність брати участь у міжнародних самітах.

Дипломатичний контекст

Ініціатива Трампа вписується у ширший дипломатичний процес. Спецпосланник президента США Стів Віткофф під час зустрічі з Путіним заявив про наявність передумов для припинення вогню в Україні та привіз до Москви відповідні документи. Паралельно під час тристоронніх консультацій за участю української, американської та європейської делегацій у Норвегії були розроблені нові мирні ініціативи. Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що ідеї для мирного врегулювання вже знайдені і найближчим часом планується представити їх російській стороні.

Хронологія публічних заяв

Публічна риторика американського лідера в останні тижні також вказує на ставку на швидке врегулювання. 26 вересня Трамп заявив, що хоче, щоб Зеленський і Путін «домоглися одне з одним», і висловив надію укласти угоду до настання зими. При цьому Білий дім раніше неодноразово закликав до припинення вогню, проте такі вимоги, за повідомленнями, супроводжувалися обмеженнями для українських сил — зокрема, зажадали припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Москва, зі свого боку, висловлює готовність повернутися у переговорний процес із Києвом і Вашингтоном, тоді як українська сторона разом із союзниками шукає шляхи до досягнення справедливого миру.