3 листопада 2026 року проміжні вибори до Конгресу США завершилися розгромною поразкою Республіканської партії. За оцінкою журналіста РБК-Україна Мілана Леліча, Дональд Трамп за одну ніч перетворився з «президента-переможця» на «кульгаву качку»: розрив у результатах виявився настільки великим, що в'ялі спроби в Білому домі поставити під сумнів підсумки швидко відкинули в міру підрахунку голосів, а зрештою перемогу опозиції визнав і сам президент. Соціологи напередодні голосування говорили про «синю хвилю», проте за фактом, як зазначає автор колонки, сталося «синє цунамі» — результат, на який на початку 2026 року не очікували ані деморалізовані провалом 2024 року демократи, ані сам Трамп із однопартійцями.
«Синє цунамі»: перекроювання округів не врятувало
Ключовим фактором поразки стала втрата республіканцями значної частини власних прихильників. У низці штатів партія застосувала добре відому в Україні тактику штучного перекроювання виборчих округів, спираючись на підсумки виборів-2024, проте це не допомогло: за демократів проголосувало чимало тих, хто два роки тому голосував за Трампа-президента. Зокрема, республіканці втратили більшу частину підтримки серед афро- та латиноамериканців, чиї голоси у 2024 році стали важливою частиною впевненої перемоги Трампа. Проміжні вибори, по суті, перетворилися на референдум про довіру президенту — і він його програв.
Війна в Ірані як фатальна помилка
За версією автора колонки, фатальним стало одне рішення — початок війни в Ірані. Після видимих перших успіхів, включно з, як зазначається в тексті, ліквідацією верховного лідера Алі Хаменеї, швидко стало зрозуміло, що режим устояв. Сама війна з невизначеною метою та великими витратами призвела до зростання світових цін на нафту, а слідом за ним — до зростання цін в американських магазинах. Таким чином, за оцінкою Леліча, Трамп порушив дві головні передвиборчі обіцянки — не починати війни по всьому світу та підвищити добробут американців. Подальше хизування «майже розгромом Ірану» та применшення значення інфляції, як показували соцдослідження, лише дратували виборців.
Кандидати «в ручному режимі» та провали у «червоних» штатах
Додатково ситуацію погіршило те, що в низці перегонів президент, по суті, в ручному порядку виставив проти демократів відверто слабких кандидатів. У Техасі Кен Пакстон програв демократу Джеймсу Таларику, внаслідок чого глибоко «червоний» штат був розгромно виграний демократами. У Південній Кароліні сестра покійного сенатора Ліндсі Грема Дарлін, яка не мала політичного досвіду, поступилася демократці Енні Ендрюс. У Канзасі, де Трамп у підборі кандидата не втручався, вперше з 1932 року штат представлятиме сенатор від Демократичної партії. Вирушивши за пару місяців до голосування у велике турне штатами, президент, на думף автора, не врятував ситуацію на тлі рекордно низьких рейтингів: американські ЗМІ повідомляли, що стратеги партії намагалися відговорити його від участі в деяких мітингах або хоча б проводити їх подалі від спірних округів, а в агітації просто уникали згадки президента.
Що далі: «містер вето» та наслідки для України
Одразу після виборів, визнавши поразку своєї партії, Трамп заявив, що «працюватиме з демократами в Конгресе». Проте, за оцінкою Леліча, більш правдоподібним виглядає інший варіант, озвучений ним за пару днів до голосування, — перетворення на «містера вето». Для самого президента, а також для всіх, хто активно веде справи з американцями, починаються, за словами автора, «зовсім інші часи». Для України зміна балансу сил у Вашингтоні означає перегляд курсу, який, за словами експертів, раніше характеризувався «заграваннями» з Росією: перемога демократів у Конгресі, як очікується, змінить політику США зокрема щодо Києва.
