За даними інсайдерів, оприлюдненими в публікації Financial Times та переказаними українськими ЗМІ, президент США Дональд Трамп відмовився брати на себе роль посередника між Києвом та американським мільярдером Ілоном Маском з питання розширення зони діяти супутникового інтернету Starlink. Мова йшла не про рутинну технічну налаштування, а про принципову зміну правил використання мережі SpaceX: українська сторона хотіла отримати право застосовувати термінали Starlink на безпілотниках, що працюють вже за межами державного кордону України — на території Росії. Як стверджують учасники зустрічі в Овальному кабінеті, глава Білого дому ухилився від будь-яких зобов'язань і, за їхніми оцінками, не підтримував саму ідею, вважаючи, що Маск у будь-якому разі не дасть Києву такого схвалення.

Особисте прохання Зеленського в Овальному кабінеті

Ключовою деталлю історії, згідно з джерелами, стала особиста ініціатива Володимира Зеленського: український лідер, не зумівши самостійно переконати Маска, звернувся до Трампа з проханням «домовитися» з засновником SpaceX. За словами інсайдерів, Зеленський аргументував свою позицію військовою необхідністю — розширення зони дії Starlink, за його словами, дозволило б Збройним Силам України більш ефективно «полювати» на російські ракетні установки та зривати запуски не лише балістичних, але й інших типів ракет. Таким чином Київ розраховував перетворити супутникову мережу на інструмент превентивного ураження засобів ураження на етапі підготовки до запуску, а не лише на канал зв'язку для власних підрозділів.

Що саме пропонував Київ: 200 кілометрів та інфраструктура запуску

Конкретика пропозиції, за даними джерел, була досить детальною. Зеленський, як стверджується, просив, щоб Маск дозволив Україні використовувати Starlink на безпілотниках глибокого удару на відстані до 200 кілометрів всередині російської території. У зону передбачуваного дії мережі мали потрапити об'єкти інфраструктури для запуску балістичних ракет, системи командування та управління, а також інші стратегічно важливі ресурси противника. Саме ця цифра — 200 кілометрів — та перелік цілей роблять ініціативу не просто технічною, а військово-політичною: вона фактично передбачає використання комерційної супутникової інфраструктури США для підтримки ударів по території іншої держави, що виходить за межі попередніх домовленостей про використання Starlink у зоні бойових дій на Україні.

Чому Трамп відхилив ініціативу

Відмова Трампа, за оцінкою інсайдерів, була зумовлена не стільки прямою конфронтацією з Зеленським, скільки розрахунком на позицію Маска. Люди, що були присутні на зустрічі, заявили, що президент США «ухилився від зобов'язань» і не підтримав план, оскільки, на їхню думку, Маск не дасть Києву схвалення. Це узгоджується з публічною риторикою самого Маска, який раніше заявляв про прийняті ним «заходи» для запобігання використанню Starlink російськими збройними силами та про необхідність контролю за тим, як мережа використовується в зоні конфлікту. Для Білого дому, таким чином, стало недоцільним брати на себе гарантію, яку, як вони вважали, неможливо було виконати без згоди власника мережі. Відмова була, по суті, передбаченням позиції SpaceX, а не самостійним рішенням по суті.

Технічний контекст: чому Starlink так важливий для дронів

Важливість обговорюваного питання визначається технічними характеристиками системи. Безпілотники, обладнані терміналами Starlink, використовують супутникову мережу SpaceX, що дозволяє їм підтримувати значно стабільніший зв'язок з операторами на значно більших відстанях, ніж це можливо через традиційні радіоканали. Крім того, супутниковий канал зв'язку робить такі апарати менш вразливими до звичайних засобів радіоелектронної боротьби та завад, які ефективно глушать наземні радіозв'язки. Саме тому розширення зони дії мережі на 200 кілометрів углиб території противника кардинально змінює можливості ударних дронів: вони отримують стійке управління та передачу даних там, де раніше зв'язок був би втрачено. Це перетворює Starlink з допоміжного інструменту на фактор, що безпосередньо впливає на результативність глибоких ударів.

Протирічливі дані

Тут важливо зафіксувати розбіжність у формулюваннях між джерелами. Український переказ (RBC-Україна) спирається на Financial Times та акцентує роль Трампа: саме він, за цією версією, відхилив прохання Зеленського та ухилився від зобов'язань. При цьому паралельно виходить матеріал The Atlantic, де акцент зміщено на Маска — стверджується, що саме він не дозволив Україні завдавати ударів по російських об'єктах за допомогою Starlink. Тобто в одній версії «фільтром» виступає Білий дім, в іншій — безпосередньо SpaceX. Крім того, у формулюваннях є нюанс: FT говорить про «розширення дії Starlink за межами України», тоді як The Atlantic — про «завдання ударів по російських об'єктах». Обидві версії сходяться в кінцевому підсумку (схвалення не дано), але розходяться в тому, хто саме та на якому рівні прийняв рішення, і в ступені деталізації. Жодна зі сторін — ні Трамп, ні Зеленський, ні Маск — офіційно не підтвердила зміст цих переговорів, тому обидві версії залишаються на рівні анонімних джерел.

Реакція та ризики: позиція Москви та заходи Маска

На фоні цих повідомлень російська сторона продовжує публічно розглядати Starlink як легітимну військову ціль. Так, у інтерв'ю російським ЗМІ генерал Володимир Клінцевич заявив, що якщо Маск не вимкне Starlink, Москві «доведеться збивати» супутники, називаючи це «єдиною мовою», яка буде зрозуміла противнику. Це заява, звичайно, є позицією та оцінкою конкретної особи, а не підтвердженим планом дій, однак вона ілюструє рівень ескалації риторики навколо супутникової мережі. Одночасно сам Маск, за даними RFI, раніше заявляв про прийняті заходи щодо запобігання використанню Starlink Росією, що підтверджує: питання контролю за мережею залишається відкритим та чутливим. Таким чином, відмова Трампа у проханні Зеленського стала не разовим епізодом, а частиною більш широкого спору про те, де проходить межа між комерційною супутниковою інфраструктурою та інструментом ведення війни.