Літній сезон традиційно асоціюється з відпусткою та відпочинком, але для багатьох українців актуальним залишається питання вартості продуктів у холодильнику. На фоні загальної інфляції та складної економічної ситуації молочний ринок демонструє дивовижну стабільність. Експерти галузі дають заспокійливий прогноз: у липні різкого подорожчання молока, кефіру та йогуртів не очікується, а частина продукції буде продаватися за зниженими цінами.

Виконавчий директор Союзу молочних підприємств України Арсен Дідур у розмові з РБК-Україна прояснив ситуацію на ринку. За його словами, роздрібні мережі продовжать проводити акційні кампанії, що дозволить споживачам придбати деякі позиції дешевше.

Парадокс цін: дешеве сировина та стабільна розниця

Ключовим фактором, що утримує ціни на плаву, стало падіння вартості сировини. Закупівельна ціна на молоко-сировину з початку року наблизилася до собівартості виробництва, а за рік подешевшала майже на чверть. Однак, як зазначає Дідур, кінцева ціна на полиці формується не лише з вартості сировини.

На підсумкову суму чека впливають логістика, упаковка, енергетичні витрати та, що особливо важливо, торгові націнки. Молочні компанії сьогодні змушені працювати в режимі постійних акцій, вартість яких фактично лягає на плечі постачальника, а не ритейлера. Саме тому споживач бачить знижки, хоча маржинальність виробників знижується.

Прогноз на липень виглядає наступним чином:

  • Молоко та кисломолочні продукти: стабільні ціни, можливі знижки у масовому сегменті.
  • Масло та тверді сири: ціни залишаться стабільними, різкого стрибка не передбачається.

Що насправді формує ціну на молоко?

Ситуація на ринку складна і залежить від багатьох переплетених факторів. Арсен Дідур виділив чотири ключові елементи, що визначають вартість молочної продукції сьогодні:

1. Світова кон'юнктура. Україна виробляє майже половину перероблюваного молока у вигляді вершкового масла (проти 29% в ЄС). Це робить ринок надзвичайно чутливим до біржових котувань. За останній рік світові ціни на масло впали вдвічі, що миттєво відобразилося на внутрішніх закупівельних цінах.

2. Собівартість виробництва. Попри дешеву сировину, витрати на корми, паливо, оплату праці та електроенергію не знижуються. Для молочної галузі, що працює зі швидкопсувним продуктом, блекайти стають критичною загрозою: будь-яка перерва в електропостачанні призводить до прямих втрат та відмови у прийманні сировини.

3. Платоспроможність споживачів та війна. Валютний курс, умови експорту та воєнні ризики продовжують чинити тиск на економіку галузі.

4. Практики ритейлу. Несвоєчасні розрахунки та перекладання фінансових ризиків торгових мереж на виробників — це прихований фактор, який також тисне на закупівельну ціну, хоча про це говорять рідше, ніж про вартість кормів.

Сировинне питання: перехід до індустріалізації

Питання дефіциту сировини для заводів залишається актуальним, але ситуація змінюється. За підсумками 2025 року на промислову переробку надійшло 3,22 млн тонн сирого коров'ячого молока. Важливо відзначити структурний зсув: якщо раніше значну частку давали особисті селянські господарства, то сьогодні близько 90% сировини на заводи постачають промислові ферми.

Саме промисловий сектор забезпечує стабільно високу якість продукції. Частка приватних господарств скорочується, а роль сучасних молочно-товарних ферм зростає. Прогноз, озвучений на Agro Ukraine Week 2026, передбачає, що частка промислових ферм зросте з 46% у 2025 році до 55% у 2027 році.

Загальне виробництво молока в країні може незначно скоротитися (до 6,8 млн тонн у 2026 році) через зменшення поголів'я в приватних господарствах. Однак це не призведе до дефіциту для заводів: промисловий сектор нарощує обсяги, компенсуючи падіння в приватному секторі. Таким чином, сировинна база для стабільної роботи підприємств залишається забезпеченою.