Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова виступила з гострим зверненням до міжнародної спільноти на тлі нового ракетно-дронового удару Росії по Києву. У публікації в соцмережі X, на яку посилається РБК-Україна, дипломат заявила, що світ «не має права мовчати, коли Росія вбиває мирне населення України». За її словами, минулої ночі російські військові вбили в столиці щонайменше 13 осіб, ще 34 цивільних отримали поранення. Матернова наголосила, що в Солом'янському районі Києва ворожий удар зруйнував верхні поверхи дев'ятиповерхового житлового будинку, і закликала відкрито фіксувати та озвучувати ці злочини.

«Це не війна на фронті»: ключова цитата посла ЄС

Центральним елементом заявлення стала пряма характеристика характеру дій російської армії. «Давайте будемо відвертими: це не війна на фронті. Солдати не воюють проти солдатів. Росія вбиває цивільних і бомбить житлові будинки та дитячі лікарні. Ми повинні гучно про це говорити. Ми повинні про це писати, щоб світ пам'ятав про воєнні злочини, вчинені Росією в Україні», — написала Матернова. Таким чином, посол ЄС спробувала змістити міжнародний дискурс від абстрактної риторики про «спецоперацію» до конкретних жертв серед мирного населення, зробивши акцент на необхідності постійного інформаційного тиску на Москву.

Хронологія ударів: від Житомира до Києва

На тлі нічного удару по столиці дипломат нагадала про події попереднього дня: 19 серпня сили РФ цілеспрямовано вдарили по штабу Національної поліції в Житомирі, внаслідок чого, за даними, наведеними в заявленні, три особи загинули та 53 отримали поранення. Минулої ночі в Києві та Київській області на тлі повітряної тривоги пролунали вибухи: Росія, як повідомляється, застосувала ракети різних типів та ударні дрони. Вранці 20 серпня сили ППО України повідомили про відбиття нової хвилі атаки та про кількість знешкоджених цілей.

Інфраструктурні наслідки атаки

Окрім людських втрат, нічні удари завдали шкоди енергетичній інфраструктурі. У Броварах через ворожий удар сталася аварія на електромережах, а частина Києва залишилася без електрики. Ці дані свідчать про те, що удари по цивільних об'єктах та енергетиці стали системним елементом російської стратегії, що, за логікою посла ЄС, додатково посилює необхідність міжнародного засудження.

Протиріччя в даних

Під час фактчекінгу виявлено розбіжність у датованні аналогічних заявлень посла ЄС у різних джерелах. Актуальна новина та два свіжі джерела (РБК-Україна, УНІАН) прив'язують звернення Матернової до подій 19–20 серпня 2026 року. Однак два інші джерела (pravda.com.ua та gazeta.ru) датовують схожі за формулюваннями заяви посла — зокрема порівняння життя в Україні з «руською рулеткою» та характеристику атаки як «справжнього пекла» — 2 липня 2026 року. Це означає, що або частина цитат та оцінок стосується більш раннього липневого епізоду обстрілу, або в окремих матеріалах допущено помилку в хронології. Редакція XAB.info фіксує обидві версії та не об'єднує їх в єдину послідовність без додаткової верифікації.

Реакція Москви та позиція Києва

За наявними даними, Міністерство оборони РФ виступило зі заявленням після вбивства цивільних у Києві та області, яке українська сторона та дипломати характеризують як цинічне. Водночас українські влади та ППО продовжують публікувати відомості про відбиття атак та масштабах пошкоджень. Заявлення посла ЄС у цьому контексті сприймається як спроба зафіксувати позицію Європейського Союзу: мовчання міжнародної спільноти в умовах цілеспрямованих ударів по житлових будинках та лікарнях неприпустиме, а документування кожного інциденту розглядається як інструмент збереження міжнародної уваги та майбутнього притягнення до відповідальності.