Масштаби екологічної шкоди, завданої Україні під час війни, досі залишаються під питанням через окупацію та мінування територій. Однак наукова спільнота вже розпочала системну роботу: українські вчені формують доказову базу для стягнення репарацій з Росії. Ключовим напрямком цієї роботи стала розробка методики оцінки збитків, здатної витримати перевірку в міжнародних судах.

Критичний стан лісів та степів

Одним із головних експертів у цій сфері є академік Яків Дідух, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. На його думку, найбільш руйнівний вплив на природу чинять не лише прямі бойові удари, а й пожежі, які часто підпалюються навмисно.

Особливу увагу вчений приділяє ситуації з лісами. Він назвав критичним знищення Срібнянського бору в Луганській області. Ліси страждають масово, і відновлення цих екосистем вимагатиме колосальних зусиль та часу.

Не менш серйозна загроза нависла над степами. Через масове мінування та обезлюднення ці території стають недоступними для випасу худоби на десятиліття. У відсутності антропогенного фактору та випасу степи починають заростати чагарником, що призводить до їх повної трансформації та втрати як природного ландшафту.

Довгострокові кліматичні ризики

Наслідки бойових дій виходять за межі локальних руйнувань. На півдні країни постраждали захисні лісосмуги, що створює передумови для виникнення пилу бур. Крім того, підрив Каховського водосховища поставив під загрозу існування ряду рідкісних видів рослин.

Гідрологи також попереджають про довгострокові ризики пересихання річок на півдні та південному сході України. За прогнозами, якщо не будуть вжиті термінові заходи, водотоки можуть зникнути протягом наступних п'ятдесяти років.

Методика розрахунку збитків та цифровізація

Головне завдання вчених на даному етапі — не просто підрахувати загальну суму збитків, а створити бездоганну методику оцінки. Як пояснює Яків Дідух, необхідно перекласти втрачену біомасу у грошовий еквівалент, спираючись на загальноприйняті міжнародні підходи. Це дозволить у майбутньому уникнути запитань з боку міжнародних інстанцій при поданні позовів.

На основі поточних розрахунків вже визначена попередня вартість шкоди. Річна екологічна вартість одного гектара знищеного лісу оцінюється в 10–15 тисяч доларів. У цю суму включено не лише витрати на відновлення, а й вартість функцій лісу: ґрунтоутворення, кліматична роль та рекреаційно-соціальне значення.

Для прискорення процесу та мінімізації помилок вчені розробили спеціальне програмне забезпечення. Раніше представлена в Міністерстві екології текстовою методика виявилася складною для практичного застосування у відомствах. Нова програма дозволяє автоматично видавати результат оцінки збитків при введенні вихідних даних.

Від фіксації збитків до міжнародних позовів

Наступним етапом роботи стане юридична реалізація накопичених даних. На думку академіка, Державна екологічна інспекція або профільне міністерство мають використовувати ці розрахунки для подання позовів про отримання репарацій за екоцид. Тільки наявність надійної, математично обґрунтованої методики дозволить ефективно вимагати компенсації за завдану природі шкоду.