Війна в Україні призвела до того, що професійне вигорання та загострення хронічних захворювань стали масовим явищем серед населення. За словами експертів, якщо не вжити термінових заходів щодо адаптації умов праці, країна ризикує втратити значну частину працездатного потенціалу.

Генеральний директор Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Богдан Божук у інтерв'ю РБК-Україна заявив, що поточна ситуація вимагає від роботодавців впровадження особливих умов роботи. На даний момент в країні відсутній єдиний стандарт адаптації до воєнних реалій: поки одні компанії наймають психологів і переходять на дистанційний формат, інші продовжують практикувати примусову роботу понаднормово.

Економіка здоров'я: чому турбота про працівників вигідна бізнесу

Експерт підкреслює, що роботодавці часто помилково вважають, що час, проведений на робочому місці, безпосередньо впливає на результат. Навпаки, перевантаження знижує ефективність. Божук наводить конкретні цифри: кожна гривня, вкладена в психічне здоров'я персоналу, повертається до 4,5 гривень зростання продуктивності.

При створенні належних умов праці працівник здатний виконати той самий обсяг роботи за три години, на який в умовах стресу та перевантаження витрачає значно більше часу.

Чотириденний тиждень і дні відновлення

В Європі активно тестують чотириденний робочий тиждень. В Україні масштабувати цю модель на все держава поки складно, однак, за словами Божука, доцільно запустити пілотні проекти на окремих підприємствах для оцінки ефективності.

Однак більш значущий ефект у поточних умовах можуть дати так звані «дні відновлення». Це звільнення працівника від виконання норми після масованих обстрілів, якщо він не спав уві сні. Для груп ризику, схильних до професійного вигорання, скорочення навантаження має стати не привілеєм, а обов'язковою вимогою.

Проблема реінтеграції ветеранів

Окремим викликом для ринку праці залишається повернення ветеранів. На даний момент підтримка захисників часто є локальною ініціативою окремих громад, чого недостатньо для вирішення проблеми в масштабах країни.

Без єдиної загальнодержавної системної політики, що включає адаптацію робочих місць та розширення системи професійної переорієнтації, процес реінтеграції буде надзвичайно складним. Як приклад експерт наводить досвід Ізраїлю, де ветерани, що пройшли освітні та відновлювальні програми, у 20 разів успішніше інтегрувалися в суспільство. Стратегічне планування на рівні держави критично важливе для збереження здоров'я нації.

Зростання хронічних захворювань та розширення державних програм

Війна суттєво збільшила кількість випадків захворювань ендокринної та серцево-судинної систем. Якщо країна не введе спеціальну програму підтримки здоров'я, кількість таких хвороб у найближчі роки може зрости на 20–30%.

У відповідь на виклики в Україні розширюють державну програму «Доступні ліки». До списку додадуть сучасні препарати проти діабету II типу, а також ліки для профілактики інфарктів, інсультів та тромбозів. Фінансування програми у 2026 році збільшено до 8,7 млрд гривень.