Аналітичний центр при Уряді Росії оголосив про намір розгорнути власний центр обробки даних (ЦОД) у будівлі колишнього Головного обчислювального центру Держплану СРСР, розташованому на проспекті Академіка Сахарова в Москві. Запит пропозицій на розробку проєктної документації було опубліковано у жовтні 2026 року, проте на момент підготовки матеріалу вибір підрядника ще не завершено. Організація готова виділити на підготовку проєкту 6 млн рублів, а загальна вартість інженерної інфраструктури без урахування серверного обладнання може досягти 150 млн рублів.
Технічні параметри та вимоги до інфраструктури
Проєктований дата-центр є компактним майданчиком потужністю не менше 100 кВт, розрахованим на розміщення 10–12 серверних стійок. Обладнання планується встановити на першому поверсі будівлі, куди перенесуть техніку з діючої серверної. Проєкт передбачає досягнення рівня надійності Tier III за класифікацією Uptime Institute: повне резервування електропостачання за схемою 2N, а також систему охолодження з резервом N+1. До переліку обов'язкових інженерних систем входять прецизійні кондиціонери, автоматичні установки пожежогасіння, комплекс засобів фізичної безпеки та система безперервного моніторингу. Кабельна інфраструктура повинна забезпечувати пропускну здатність до 100 Гбіт/с, що відповідає вимогам сучасних обчислювальних завдань аналітичного профілю.
Бюджет та строки реалізації
За даними, опублікованими в рамках запиту пропозицій, на розробку проєктної документації виділено 6 млн рублів. Після укладання договору з підрядником на підготовку проєкту відводиться два місяці. Експерти, які оцінюють ринок дата-центрових послуг, зазначають, що інженерна інфраструктура ЦОДу на 10–12 стійок залежно від глибини реконструкції приміщень може коштувати в діапазоні від 50 до 150 млн рублів. Верхня межа оцінки, закладена замовником, передбачає, що в проєкт увійдуть суттєві роботи з адаптації приміщень під сучасні вимоги до навантажень на перекриття, вентиляції та електропостачання. Серверне обладнання у вартість не входить і купуватиметься окремо.
Причини створення власного майданчика
Фахівці пов'язують ініціативу з комплексом факторів. По-перше, діюча серверна інфраструктура організації потребує оновлення та модернізації. По-друге, розміщення критично важливих обчислювальних ресурсів на власному майданчику дозволяє підвищити рівень інформаційної безпеки та зберегти повний контроль над даними. Додатковим аргументом експерти називають обмеженість вільних потужностей комерційних дата-центрів у Москві, що робить самостійну інфраструктуру економічно та стратегічно виправданою. При цьому аналітики вважають більш імовірним розвиток гібридної моделі: частину систем Аналітичний центр розмістить у власному ЦОДі, а решту — у комерційних дата-центрах та хмарних сервісах, що дозволить гнучко масштабувати обчислювальні потужності.
Історична символічність вибору будівлі
Вибір локації для нового проєкту має виражений символічний характер. Будівля на проспекті Академіка Сахарова спочатку будувалася як спеціалізований об'єкт для обчислювальної техніки. Головний обчислювальний центр Держплану СРСР було створено у 1963 році, а на початку 1970-х років для нього звели 12-поверхову будівлю на тодішньому Новокіровському проспекті. У його залах розміщувалися великі електронні обчислювальні машини, які обробляли масиви даних для підготовки п'ятирічних та річних державних планів. Таким чином, через понад пів століття після розквіту радянської планової обчислювальної техніки колишній обчислювальний центр знову отримує власну інфраструктуру — вже сучасного покоління, орієнтовану на завдання державного аналітичного центру.
Перспективи проєкту
На поточному етапі проєкт перебуває на стадії пошуку підрядника на розробку проєктної документації. Після її затвердження та проходження погоджень почнеться безпосереднє будівництво та монтаж інженерних систем. Експерти зазначають, що для компактного ЦОДу на 10–12 стійок строки реалізації, як правило, становлять від шести до дванадцяти місяців з моменту початку робіт. Успішне завершення проєкту дозволить Аналітичному центру при Уряді РФ закрити питання власної обчислювальної інфраструктури та перейти до етапу розміщення робочих систем, що, за оцінками фахівців, стане одним із перших кроків у формуванні гібридної моделі обробки даних у відомстві.